сердита мережа“У столиці всюди так. Офіціанти першими українською не заговорять” – киянин

Житель Києва поділився своїми враженнями від столичних закладів громадського харчування та відпочинку.

Ось його думка:

“За пів року російських назв на вулицях поменшало десь уп’ятеро. Подивіться навіть на Хрещатик — хіба якісь забігайлівки мають російську вивіску. З владою ніхто тягатися не хоче. Тому мовний закон підтримую. Та розумію й бізнесменів, теж тримав магазин. Чому одні мають змінювати назви, витрачати гроші на нові вивіски й меню, а відомі марки англійською так і залишаються? У Чехії я був, там лише державною мовою все – жодних винятків. Ось кафе-пекарня “Хлібний”, що на столичному Хрещатику. У закладі продають свіжу випічку, каву та сніданки. Відкрили торік улітку. Відвідувачів обурила російська назва “Хлебный”. Почали писати коментарі на сторінках у соцмережах, ставили негативні оцінки. На сторінці “Хлебного” з’явився допис “Я украинский хлеб и я говорю по-русски. Но вы же не стали меня от этого меньше любить? Вы просто принимаете меня таким, какой я есть”. Його прокоментували: “Закон обов’язковий для всіх. Що завадило творцям продукту назвати його українською? Він став би від цього гіршим? Власникам “Хлєбного” доведеться його просто перейменувати на “Хлібний”. В Україні 16 січня 2020-го набула чинності норма закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” стосовно мови реклами. Вона на телебаченні, радіо, в інтернеті та на зовнішніх носіях має бути українською. Вивіску “Хлібного” змінили. А от в меню назва закладу вказана російською. На стіні біля панорамного вікна намальований портрет жниці у радянському дусі. На білій сорочці жінки надпис “Хлбнй” — без спірних літер. Офіціантка одразу переходить на українську. Пропонує меню трьома мовами. Питаю, чи не обурені клієнти історією з вивіскою закладу.

— Наші клієнти переважно інстаграмна молодь, — відповідає. — А там усе — російською. Приходять до нас поїсти круасанів і кави попити. Їм байдужі мовні закони і якою написи на меню. Кому було вигідно скандал піднімати — невідомо. За столиком біля вікна пара п’є біле вино. Розмовляють українською. Питаю, чи комфортно їм.

— Та як сказати — ми звикли, — відповідає 30-річний чоловік із короткою чорною борідкою. Відкладає вбік смартфон. — У Києві всюди так. Офіціанти першими українською не заговорять. Тільки почувши її від клієнта — переходять. Багатьом справді байдуже, якою мовою назва. Для мене і старших родичів з англійською теж проблема. Баба досі не може прочитати назви кафе швидкого харчування — КFC та Dream Town. Думаю, закон треба вдосконалити. Хай поряд з англійською назвою пишуть транскрипцію українською, літерами такого ж розміру. На майдані Незалежності біля торгового центру “Глобус” є пивний ресторан “Куппер-паб”. Меню при вході на стенді — українською. Але на ньому слоган “сытные обеды”. Російською надписи крейдою на дошках — пропозиції дня. Ціни — вищі за середні. В інтер’єрі — дерев’яні меблі під старовину. У першому залі барна стійка з розливним пивом, тут порожньо. В другому зайняті два столики. Офіціант і бармен спілкуються російською. Вітаються теж. Почувши українську, переходять на неї. Дають україномовне меню.

— Я знаю українську, англійську, російську і трохи польську, — каже офіціант. — Наш паб у центрі, тому тут багато туристів з інших країн. Проблеми через мову ніколи не було. Вимог законодавства дотримуємося. Говоримо з клієнтами зручною для них мовою. Ніхто не скаржиться. Поряд розташований ресторан швидкого харчування “Макдональдз”. Біля каси двоє дівчат 16–18 років читають назви страв із великих меню попід стелею.

— Запашна картопелька — це тіпа картошка с запахом? А рум’яна курочка — курица жареная? А полуніца — це клубніка? — питають у дівчини за касою у фірмовій кепці. Та перекладає російською. Все меню написано українською мовою. Така позиція власників мережі — дотримуватися законодавства тієї країни, де вони працюють. На Хрещатику понад 500 закладів громадського харчування — великі мережі, ресторани, кав’ярні, пекарні, невеликі МАФи з вуличною їжею та кавою. Більшість назв — англійською мовою, записані латиницею. Зустрічаються й українською. Деякі є в українській і російській — “Бочка”, “Таверна”. Меню та оформлення в цих закладах — державною мовою.” – публікує слова Петра “Електронна книга скарг України”.

Опубліковано: "ЕКСУ"

Опубліковано: "ЕКСУ"

"Електронна книга скарг України" - твій гідний удар по беззаконню. Ми публікуємо скарги звичайних людей для журналістів з усієї України. Досить мовчати!

Рекомендуємо почитати

Selected Title

Архіви

Електронна книга скарг України

Електронна книга скарг України. Твій нищівний удар по беззаконню. Ми 7 років захищаємо звичайних українців, публікуючи їхні скарги для журналістів.

У нас дуже гарна розсилка. ПОДИВИТИСЯ ПРИКЛАД
Ми з Вами вже хвилину.
Давайте продовжимо?
Підпишіться, щоб отримувати якісну аналітику та цікаві статті або долучайтеся до Facebook
Підписатися!
Ні. дякую!