Всі скаргиГоловнеМедицинаСтолична клініка Оберіг забрала життя бабусі. Хто винен?

ЕКСУ ЕКСУ3 місяці ago17301 min

Оберіг не вберіг життя Любові, лікування якої довірили лікарям цієї клініки. Найближчі родичи тепер шукають правди, хто ж винен в смерті і чому їм не допомагають правоохоронні органи?

ОСЬ ЇХНІЙ ЛИСТ:

“Шановні журналісти, представники громадянського суспільства! Скарга на діяльність Медичного центру “Універсальна клініка “Оберіг” (м. Київ) у якому 27.12.2018 року загинула наша мати та бабуся, Бакун Любов Панасівна.

У своїх інавгураційних промовах нове керівництво держави неодноразово зазначало про боротьбу із корупцією та недбальством правоохоронних органів України, про недолугу медичну реформу, корупцію у державних інституціях. Стаючи на шлях європейською інтеграції та консолідації із Європейським Союзом, державні мужі неодноразово зазначали, що життя, здоров’я та безпека людини є найвищою соціальної цінністю, яка гарантується державою.
Безпека людей та їх захист – це одна із відоміших гарантій європейського життя, утім усе це тільки красиві слова!

Моя трагічна історія не є простою, бо вона стосується халатності, недбалості лікарів т ,можливо, медичного експерименту одного із найвідоміших приватних закладів охорони здоров’я – Медичного центру «Універсальна клініка «Оберіг» Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПИТАЛ» (далі – МЦ «Оберіг») та їх поплічників у правоохоронних органах України, муніципальних та державних органах охорони здоров’я.
Девіз наших правоохоронних органів та органів охорони здоров’я це – «Працюємо, як хочемо», про що нам неодноразово зазначалось.
27.12.2018 року моя мати, Бакун Любов Панасівна, 08.10.1948 року народження загинула у МЦ «Оберіг» на 38 день перебування у ньому, після 7 операцій, ішемічного інсульту, під час лікування не їла та не пила, весь час на спині із розрізаним животом. Які страждання прийняла перед смертю покійна, можна тільки здогадуватися! Це була планова операція, мета якої покращити життя покійній, однак від недбальства лікарів, а можливо, і умисних дій моя мама вмерла!!! Моя сім’я опинилася у пасці злочинців у білих халатах! Ми приїхали в клініку з посмішкою та надією, а виїхали з тілом у чорному мішку! Патологоанатом,який готував матусю для прощання та поховання був у шоці: увесь кишківник згнив.
Послідовність подій у хронології.

Покійна Бакун Любов Панасівна, поступила до МЦ «Оберіг» з метою проведення планового оперативного лікування, щодо реконструкції колостоми, яка була їй виведена 26.06.2018 року з приводу кишкової непрохідності через помірнодиференційовану аденокарциному ректосигмовидної кишки pТ4N0M1 (HEP), проведена операція «Гартмана», виведена колостома. Після операції було проведено хіміотерапію за протоколом XELOX, на яку була повна відповідь пухлини, що підтверджується контрольними КТ з контрастом (легенів, органів брюшньої полості та малого таза), МРТ з контрастом органів брюшної полості, відеоколоноскопія, гастроскопія).
Протягом півроку вона набрала 8 кг., кожного дня гуляла не менше, ніж 3 км., відвідувала театри та кіно, сама їздила до м. Донецька по справам. Це були місяці боротьби із хворобою та переоцінка життєвих пріоритетів!
Уся сім’я була щаслива, бо в рідної людини є шанс на життя, ми борилися із страшною хворобою, але цю боротьбу ми поступово вигравали, за всіма аналізами вона була готова до цієї операції, хвороба почала відступати та шанс на повноцінне життя став ще більше.
21.11.2018 року була запланована планова операція щодо вище наведеної реконструкції, яку повинен був виконувати лікар-хірург-онколог Мірошниченко Євген Юрійович, який її оперував першого разу та протягом лікування був у курсі клінічної картини.
Уранці 21.11.2018 року її було оглянуто анестезіологом, лікарем-хірургом-онкологом, повідомлено про те, що операція буде виконана лапороскопією, при цьому ймовірні ускладнення та ризики зі нею обговорено не було.

Відповідно до документів епікризу 21.11.2018 року з 14.00 до 20.20 тривала операція, під час якої виконати операцію хірургом не вдалося, окрім того хірургом була пошкоджена та видалена селезінка та виконана резекція тонкого кишечника з анастомозом «кінець-в-кінець» та операція проведена не лапороскопічно, а лапоротомієй. Він мав зупинитися та припинити операцію! Чому це він не зробив, мені досі не відомо. Однак, я вже розумію, що йому було байдуже! Кому і що він хотів довести? Адже його фраза на КЕК МОЗ «Усі по різному їздять на машині!», дає мені підставу вважати, що це людина діяла умисно, розуміючи всю тяжкість наслідків!
Починаючи з 26.11.2018 року, у неї почалися нестерпні болі кишечника. Лікуючий лікар Мірошниченко Є.Ю. кожного разу казав, що це «запускається кишечник» «ниркова коліка», з цими болями вона пробула до 28.11.2018 року, кожного разу лікар ставив новий діагноз, а в неї розвивався перитоніт, при цьому керівництво МЦ «Оберіг» було в курсі ситуації з 23.11.2018 року. Нам казали пишіть претензії, щоб скликати консиліум лікарів, навіть не йшло.

Тільки після нашої розмови з Генеральним директором був скликаний консиліум, призначено КТ. До цього часу нікому не було ніякого діла до хворої!

Звертаю Вашу увагу, що КТ було проведено 28.11.2018 року о 17.30, а повторна лапоратомія проведена, аж ввечері 29.11.2018, коли було втрачено майже 20 годин дорогоцінного часу, яке коштувало життя нашій рідній людині. Замість операції 28.11. 2018 року хірургічне відділення пішло додому!

Завідуючий хірургічним відділенням Мендель Микола Андрійович також був учасником консиліуму, але чомусь, маючи на руках уже конкретний діагноз та всі покази до невідкладного стану та термінового оперативного втручання, розпочав необхідне лікування із запізненням. Через затягування часу перитоніт розповсюдився!
29.11.2018 року зробили повторну операції та санацію, 01.12.2018 року – ще одну операцію, 05.12.2018 – ще одну, на 07.12.2018 року відбулася наступна санація, 09.12.2018 року – ще одна планова санація та 11.12.2018 відбулася операція, під час якої їй було виведено ще одну колостому.
Усього разом з 21.11.2018 року вона перенесла 7 операційних втручань, двостороннє запалення легенів, було відрізано 15 та 40 см. тонкого кишечника та утворилися тонко кишкові нориці і ЦЕ у 70 років із онкологічним діагнозом.

Починаючи з 01.12.2018 року участь у лікуванні почав брати Академік Фомін Петро Дмитрович, котрий є головним хірургом України. Після операції 01.12.2018 року він давав 99% успішного лікування.

Саме Фомін П.Д. неодноразово у медичних документах висловлювався про «ятрогеність ушкоджень», які були завдані покійній під час операції від 21.11.2018 року. Подібну точку зору і вславлювали і лікарі під час проведення КЕКів у Департаментів охорони здоров’я м. Києва та в МОЗ України!.
Приблизно 21.12.2018 року їй була ушита лапоратомна рана. У нас виникає питання: чи не прятали хірурги сепсис та гнилісні зміни ушиваючи її перед проведення клініко-експертної комісії Департаменту охорони здоров’я м. Києва.
Після багаторазових оперативних втручань у нашої рідної людині розвились тонкокишкові нориці, які також персонал клініки на чолі із Менделем М.А в постійному консультуванні із Академіком Фоміним П.Д. намагались лікувати, але безуспішно.
У ночі з 24.12.2018 року на 25.12.2018 року у неї стався гострий ішемічний інсульт, віднялася права сторона, покійна перестала розмовляти.

Як таке могло статися в реанімаційному відділенні?

Чому, як тільки відбулися зміни в стані, не було прийнято відповідних медичних заходів?
Нам відомо, що в ніч з 24 на 25 грудня 2018 року медичний персонал МЦ «Оберіг» святкував наступаючий Новий рік та здається, що чергова зміна також була солідарна із колегами та просвяткувала покійній інсульт.
Так, як це були вихідні, у такому медичному центрі не було чергового невролога, котрий міг призначити відповідне лікування. Тільки завдяки нашим зусиллям ближче до вечора її було оглянуто неврологом та проведено КТ головного мозку.
До речі, кожну ніч у медичному центрі чергує тільки один лікар-анестезіолог, котрий обслуговує реанімаційне відділення, дорослий стаціонар, приймальне відділення та інсультний центр.
Як один лікар може доглядіти за всіма хворими?
Чому чергова медична сестра в реанімації терміново не вжила необхідних медичних заходів? Це реанімація, це місце. де життя бореться зі смертю…. Однак і на цей раз всім було мабуть байдуже до хворої!
25.12.2018 року близько 10.00 ранку, неї був дуже низький тиск і це ще з ночі, тобто медичний персонал вкрай не професійний, який не може навіть надати необхідну допомогу хворим у реанімації?
Чи це навмисно в покійної викликали інсульт? У нас виникають різні припущення, що це було запланована дія з боку медичного персоналу. Відзначаю той факт, що діагноз «інсульт» був поставлений тільки ввечері, після наших зусиль був викликаний лікар-невролог та проведено КТ головного мозку. А до цього НІХТО, майже нічого не робив!
Увечері 25.12.2018 року покійна Бакун Л.П. ще була контактна, виконувала елементарні просьби в межах ліжку, але 26.12.2018 року під ранок їй стало погано, знов ми вимушені були бігати за черговим лікарем, щоб той провів реанімаційні заходи, вимагати, щоб її підключили до апарату штучної вентиляції легенів.
Дуже боляче про це все писати, але це була її остання доба – 27.12.2018 року о 16.50 її серце перестало битися, у довідці про смерть написано «сепсис, септичний шок», смерть настала від гострої серцево-судинної недостатності. Звертаю Вашу увагу, що в щоденниках, котрі були нам надані, про сепсис ані слова….
Як бачите, у нас виникає дуже багато запитань без відповіді. Це були майже півтора місяця Аду, керівництво МЦ «Оберіг» в останні дні просто виганяло нас із своїх кабінетів в той час, як наша рідна людина вмирала!
Після смерті матері НІХТО із персоналу клініки мені та моєму сину навіть не подав склянку води, не говорячи вже про те, що виразити свої співчуття щодо смерті рідної людини!
Ніхто не має право лишати людину життя, навіть важкохвору, тому моїм сином Шульженком Ярославом Івановичем ініційовано відкриття кримінального провадження№12018100100012899 від 06.12.2018 року, у якому він є потерпілою особою.
Втім досудове розслідування проходить вкрай недбало та неефективно. Усі його намагання зводяться нанівець, слідчі просто саботують свою роботу, а можливо, і роблять це навмисно, бо за МЦ «Оберіг» водяться шалені гроші та зв’язки!

За рішенням Президента України в Україні з цього року 17 вересня запроваджено День прав пацієнтів, ось як раз і привід Вам довести, що права пацієнтів в Україні гарантуються не тільки на бумазі та по телебаченню у яскравих промовах!
Ми прості українці, переселенці із м. Донецька, стикнулися із круговою порукою в рядах лікарів, заангажованістю посадових осіб, як місцевого рівня, так і державного рівня правоохоронних структур України, органів охорони здоров’я.
Які страждання прийняла на себе моя мати, Бакун Любов Панасівна, відомо тільки Богу, це був АД протягом 38 днів, а винні особи досі на волі та скоріш за все не понесуть покарання!
У період з 2014 року моя мати вижила в Донецьку під бомбами, а загинула у вільному Києві від дурості та тупості лікарів, які мають навіть державні звання «Заслужений лікар України». Вона була сповнена надій. А насправді, це була її дорога до важкої і страшної смерті! Невже в Україні можна закатувати людину під час надання медичних послуг!
НЕМОЖЛИВО, не реально зламати систему ходіння по колу, відписок, корупції, некомпетентності, «телефонного права» в Україні!

Ми сподіваємося тільки на нову владу, нового Генпрокурора, європейські та міжнародні інституції, громадські правозахисні організації та непродажних журналіств!”, – написав до “Електронної книги скарг України” наш читач Ярослав Шульженко.

ЕКСУ

ЕКСУ

Related Posts

Рекомендуємо почитати

Selected Title

Архіви

Електронна книга скарг України

Електронна книга скарг України. Твій нищівний удар по беззаконню. Ми 7 років захищаємо звичайних українців, публікуючи їхні скарги для журналістів.

У нас дуже гарна розсилка. ПОДИВИТИСЯ ПРИКЛАД
Ми з Вами вже хвилину.
Давайте продовжимо?
Підпишіться, щоб отримувати якісну аналітику та цікаві статті або долучайтеся до Facebook
Підписатися!
Ні. дякую!