Всі скаргиГоловнеДержавні органиДоки міністри малюють собі космічні зарплати військовий зі стажем став бомжем

ЕКСУ ЕКСУ1 місяць ago2071 min

“Я, Сергій Михайлович Шалівський (дата народження 25.03.1970 року) проживаю за адресом вул. Добролюбова будинок № 5, м. Нікополь, Дніпропетровська область.

Прошу ЗМІ висвітлити і поширити дану інформацію у пресі і телебаченню бо посадовці відчувають свою безкарність і тому порушують мої конституційні права і свободи, можливо хтось з правозахисників (адвокатів) погодиться допомогти мені захистити мої порушені конституційні права і свободи, та отримати достойну компенсацію(сатисфакцію), якщо мені допоможуть кваліфіковано і якісно, адвокат зможе отримати винагороду за виконану роботу, зрозуміло що все буде залежати напряму від його професійних здібностей, мій контактний мобільний номер телефону залишу після скарги.

Я, є громадянин України, а також особою з інвалідністю третьої групи (захворювання хребта видалення трьох між-хребтових гриж дисків, та остистих відростків хребта) в наслідку відбування або проходження (виконання обов’язкової строкової дійсної служби) служби в Радянській Армії.

В мене дуже малий розмір пенсії, який не відповідає вимогам статті 46, 48 Конституції України та рішенням Конституційного суду, довести не складно, що зараз відбувається шахрайство, бо визначити достатній життєвий рівень для себе, у вигляді визначення достатнього розміру пенсії може і має право лише жива істота людина і громадянин України – що мною і було зроблено в позовній заяві, державна влада і її органи – це нежива істота (є юридичною особою) і за своєю природою не може фізично і не має прав визначити достатній рівень життя для людини і його сім’ї відповідно до Конституції України, тому що у державної влади і її органів не має неяких прав відповідно до Конституції України – є виключно обов’язок не порушувати права і свободи громадян і людини відповідно до статті 3 Конституції України, права є лише у людини і громадянина України відповідно до Конституції України.

Ознайомившись з законодавством України, я зрозумів що законодавством не дозволено безкарно наносити шкоду здоров’ю і подальшому життю людині і громадянину республіки України (чи колишньої УРСР), законодавствам України передбачено достойна компенсація (сатисфакція) за нанесення шкоди здоров’ю і за упущену вигоду у подальшому житті. Бо якби мені державною владою республіки України не було нанесено шкоду здоров’ю, я міг би заробляти достойно, можливо став би міліонером, наприклад міг поїхати за кордон в розвинуту країну на постійне місце проживання(як працювали мої батьки за кордоном) і заробляв середню заробітну плату у світі – яка дорівнює 4000 доларів США, та заробив би собі достойну пенсію.

Але мене зробили жебраком проти моєї волі, я не за власним бажанням пішов до Армії, бо був притягнутий незаконно до кримінальної відповідальності у вигляді – три роки умовно, що є обмеженням волі, військовий це є професія і спеціальність, військова служба – це є робота або труд чи праця.

Мої трудові конституційні права були порушені державною владою республіки України – такі як «право обирати місто роботи (праці) та право обрати професію за власними здібностями і покликанням (бажанням)», я не обирав собі професію військового будівельника і місто роботи, державна влада республіки України порушила мої вищезазначені трудові права – у наслідок чого я став особою з інвалідністю, незалежна Україна є правонаступницею УРСР і несе повну відповідальність за дії попередньої влади республіки.

Що відбувалось у часи УРСР у складі СРСР та відбувається зараз ? – нічого не змінилось, це шахрайство та незаконні дії посадових і службових осіб які використовують своє посадове або службове становище тримаючи громадян України у рабстві і порушуючи Конституції України часів УРСР і СРСР та теперішньої сучасної, бо сам Відповідач який наніс шкоду здоров’ю і подальшому життю громадянина (людини), оцінює особисто розмір нанесеної шкоди громадянину (людині) – це визначення групи інвалідності 1, 2 або третя (чи неяку) та визначає особисто розмір відшкодування за нанесену шкоду здоров’ю і подальшому життю упущену вигоду – це розмір щомісячної пенсії, що непередбачено законодавством України і незаконно, бо це не є справедлива компенсація (сатисфакція) за нанесену шкоду відповідно до Цивільного Кодексу з урахуванням норм Конституції України.

Щоб скласти позовну заяву та звернутись до суду і вирішити спірне юридичне питання, я звернувся до відділу Безоплатної правової допомоги в м. Нікополь, бо маю право на надання мені безоплатної професійної правничої (правової) допомоги, мені відмовили в наданні безоплатної професійної правничої (правової) допомоги, порушивши статті 24, 59, 64 Конституції України та ч. 1 ст. 6, ст. 13, 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( 995_004), а також декілька рішень Конституційного Суду, на той час я отримував пенсію в розмірі 1513 гривень (зараз 1638 гривень). В моєму Позові все досконало описано і роз’яснено посилаючись на законодавство України.

23. 07. 2019 року Я звернуся з позовом проти Кабінету Міністрів України до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. В якому просив в суд в першу чергу надати мені безоплатну правову допомогу, звільнити від сплати судового збору, розглядати справу (позовну заяву) за моєю участю у залі суду і мого захисника та адвоката(як передбачено ст. 24, 55, 59 Конституції України та рішенням Конституційного суду), в чому мені було відмовлено судом, та суд вимагав незаконно сплатити судовий збір у розмірі 14 215,40 гривень у своєї ухвалі від 28 серпня 2019 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд справа № 160/6933/19, та своєю ухвалою вирішив позовну заяву – «повернути позивачеві».

Апеляційна скарга також нічого не вирішила, апеляційний суд також порушив моє право на справедливий і незалежний суд, відмовив в наданні безоплатної правової допомоги та розглянув справу без мене і без присутності мого захисника та адвоката, відмовив в наданні мені безоплатної правової допомоги, навмисно вчиняють перепони щоб розглядати позовну заяву (юридичний спір) по суті, при цьому порушивши статтю 8, 1, 3, 23, 24, 64, 55, 59, 124 Конституції України та ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( 995_004) та порушили положення статі 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (3477-IV)від 23.02. 2006 року Редакція від 02.12.2012 року зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року ратифіковано Законом № 475/97-ВР від 17.07.97 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, бо Європейський суд з прав людини надає грошові кошти на безоплатну правову допомогу якщо людина заявник просить її надання, не стягує з людини і громадянина України судового збору чи будь яких судових витрат за розгляд справи чи звернення, Постановою Третього апеляційного адміністративного суду справа № 160/6933/19 від 10 жовтня 2019 року ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року – «залишено без змін».

Звертаю увагу ЗМІ на те що перевірити викладену мною інформацію нескладно, зайшовши на сайт судової влади України у Єдиний Державний Реєстр Судових Рішень справа № 160/6933/19 у Верховному суді адміністративне провадження №К/9901/36227/19 Позивач Сергій Михайлович Шалівський, номер справи єдиний у будь якої судової інстанції.

19. 12. 2019 року Я звернувся до Верховного суду України з касаційною скаргою, Суд своєю ухвалою від 27 грудня 2019 року «залишив без руху» мою касаційну скаргу та вимагає сплатити 28 430 гривень 80 копійок, бо не вбачає підстав для звільнення мене від сплати судового збору, хоча всі необхідні документи для звільнення від судового збору е в матеріалах справи – бо Апеляційному суду вистачило аналогічної інформації для звільнення мене від судового збору, а також Суд не надав мені знову безоплатну правову правничу професійну допомогу, на яку я маю право відповідно до законодавства України, незаконно розглянув касаційну скаргу без моєї присутності і присутності мого захисника, всупереч моєму клопотанню розглядати виключно в моєї присутності і мого захисника (адвоката), попередньо надавши мені безоплатну правову правничу професійну допомогу в повному обсязі щоб я міг собі обрати і наняти адвоката та знайти захисника. Суд виходячи з тексту моєї касаційної скарги навіть не мав права розглядати її без моєї присутності і мого захисника(адвоката), бо навіть вирішувати питання про відкриття провадження чи «залишити без руху» я не дозволяв Суду, і моє конституційне право не може бути обмеженим відповідно до ст. 8, 23, 64 Конституції України, ст. 8, 40, 55, 56 Конституції України не передбачена сплата судового збору і будь яких судових витрат (не має не яких форм і стандартів чи зразків звернення до суду, єдина вимога це вказати свою адресу і ФІБ, щоб можливо було встановити особу) людиною і громадянином при звернені до суду для захисту своїх конституційних прав і свобод та інших громадян(людини).

Тому дуже прошу ЗМІ допомогти Суду побачити необхідні документи і аргументи у справі і підстави для звільнення Позивача громадянина і людину від сплати судового збору, бо судовий збір стягуватись повинен відповідно до Конституції України виключно з юридичних осіб приватного і публічного права та їх представників посадовців – неживої істоти (посада це також нежива істота, посадовець представляє інтереси неживої істоти), бо ст. 8, 24, 40, 55, 56, 64 Конституції України може бути використані лише на захист людини і громадянина, бо це 2 розділ Конституції України назва якого права і свободи громадянина і людини, а не неживої істоти.

В нас все перевернули посадові особи державних органів влади з ніг на голову, державні органи влади і посадові особи привласнили конституційні права і свободи громадян і людини та узурпували державну владу змінивши конституційний лад України порушивши ст. 5, 8, 19, 157 Конституції України, порушивши ст. 24, 40, 55, 56, 64 Конституції України. Дуже прошу ЗМІ донести це до громадян України. Судами усіх інстанцій порушено рішення Конституційного суду (v009p710-97 )від 25 грудня 1997 року, рішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року, рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року, рішення Конституційного Суду України від 12 квітня 2012 року та рішення Європейського суду з прав людини ухваленого 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», В ньому Європейський суд з прав людини постановив, що було порушено ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) — право на справедливий судовий розгляд: «Суд ще раз наголосив, що ч. 1 ст. 6 Конвенції зобов’язує національні суди вказувати на мотиви своїх рішень, проте це не можна розглядати як встановлення обов’язку давати детальну відповідь на кожен аргумент сторони процесу.

Суд вказав, що обсяг обов’язку суду наводити мотиви свого рішення може змінюватися залежно від природи такого рішення…

Проте національні суди навіть не зробили спроби проаналізувати позовну заяву і Апеляційну скаргу, Касаційну скаргу щоб вирішити питання стосовно надання Позивачу безоплатної професійної правничої (правової) допомоги». Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (3477-IV)від 23.02. 2006 року Редакція від 02.12.2012 року зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року ратифіковано Законом № 475/97-ВР від 17.07.97 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з висновком Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення від 18 липня 2006 року), – «кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і суд має надати відповідь на кожен аргумент заявника».
Натомість Касаційна інстанція і Третій апеляційний адміністративний суд в оскаржуваній Постанові від 10 жовтня 2019 року справа № 160/6933/19 повторює дії суду першої інстанції, не беручи до уваги мої аргументи і не зазначаючи чому вони не взяті до уваги, та роблять вигляд що цього не існує у тексті моїх звернень до суду, моїх прохань (клопотань) « розглядати справу чи звернення виключно в моєї присутності та мого захисника (адвоката), попередньо надати мені безоплатну правничу правову професійну допомогу, не бачить і не враховують – документів наданих у справі (зверненнях), та інші аргументи на мій захист надані мною».

Я звернусь до Конституційного суду, рішення Конституційного суду знаю заздалегідь буде не на захист моїх конституційних прав і свобод, цим в першу чергу хочу довести що перед законом громадяни України не рівні, що Конституційний суд України приймаючи рішення відносно мене порушить навіть власні рішення Конституційного суду, бо державної влади України немає – є лише кримінальне злочинне угруповання яке займається шахрайством і тримає громадян України в рабстві.

Також хотів би звернути увагу на те що в нас немає незалежного суду, бо нестворений, про що Я також прошу у Позовній заяві – створити незалежний суд, який повинен розглядати юридичні спори між державою і громадянами.

Бо Європейський суд з прав людини, це також суд лише для матеріально багатих обраних осіб і є недосяжним та недоступним для простої людини і громадянина України, або існує для вибіркових громадян які вимагають дрібні компенсації і суд робить вигляд що працює, це не є незалежний і справедливий суд, про що маю докази (документи) у вигляді відповіді Секретаріату Європейського суду з прав людини. Тому що особисто звертався, бо фактично Секретаріат суду перейняв на себе та привласнив функції Європейського суду з прав людини та вирішує юридичні спірні питання порушуючи права і свободи людини та громадянина України, а також порушуючи ст. 24, 55, 59, 124 Конституції України та ч. 1 ст. 6, ст. 13, 14, 34, 53 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( 995_004) та регламент суду глави X Правила 91, 92, 94 Регламенту Європейського Суду з прав людини (980_067) від 01.11.2003 року редакція від 01.11.2003 року, який є невід’ємною частиною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( 995_004) (((та з урахуванням положення статі 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (3477-IV)від 23.02. 2006 року Редакція від 02.12.2012 року зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року ратифіковано Законом № 475/97-ВР від 17.07.97 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, бо Європейський суд з прав людини надає грошові кошти на безоплатну правову допомогу якщо людина заявник просить її надання і не вимагає сплати судового збору чи будь яких інших судових витрат, дане положення повинно також застосовуватись судом України))), Секретаріат Європейського суду з прав людини – відмовив мені в надані безоплатної правової допомоги, при цьому навіть не розглянувши дане питання судом.

Завдяки своєї безграмотності – багато хто буде вважати і казати, що я не є патріот України і зрадник, бо в такі часи підбурюю громадян, що я бажаю лише грошей, навпаки я як раз є патріот України і не зрадник та маю сміливість сказати правду. Зараз в нас Армія не підкоряєтеся народу який є єдиним джерелом влади в Україні, Армія не захищає Вітчизну і народ від ворога, а захищає виключно інтереси посадовців органів державної влади, довести це не складно. Бо військові з ознаками рабів захистити Вітчизну і народ України не можуть навіть маючи сучасну зброю – доказом цього 2014 році у Криму була дієздатна Армія. Якби в нас була виключно професійна Армія – Крим і Донбас був би у складі України, бо професійний військовий до останнього виконував би військовий контракт, присягу дану народу України і статтю 5 Конституції України Основний Закон України який має найвищу юридичну силу – єдиним джерелом влади є народ України, волю народу треба було виконувати – захищати Вітчизну від ворога виконуючи присягу і військовий обов’язок та військовий контракт.

Не слухав би навіть рядовий військовий незаконні розпорядження і накази посадовців державної влади не захищати Вітчизну територію України, та в водночас порушити присягу і не відкривати вогонь по ворогу, які цим наказам змінили Конституційний лад в Україні узурпувавши державну владу. Що стосовно сатисфакції, так дійсно я бажаю грошей які мені належать за законом, я цього не соромлюсь, бо бажаю справедливості і не бути рабом, і маю права на справедливу сатисфакцію яка мені належить за законом, за нанесену шкоду моєму здоров’ю і моєму життю, інші громадяни можуть соромитись і працювати далі за одяг і їжу, що є прямими ознаками рабства. Я впевнений що Президент В. Зеленський саме за рішенням суду був звільнений від служби в Армії (бо не є лохом як він висловився, а інших громадян вважає мабуть за лохів), бо іншої причини не було вказано в присутності ЗМІ на питання чому не виконував обов’язку і не проходив строкову чи дійсну службу в Армії в період виборів на пост Президента, як і син Таїсії Повалій – особисто бачив інтерв’ю по телебаченню.

Що є доказом що в Україні перед законом громадяни не рівні, бо в нас систематично порушуєтеся стаття 24 Конституції України, не рівноправ’я в Україні і використання рабської праці громадян посадовими особами державних органів влади, посадові особи державної влади змінили Конституційний лад в Україні – порушивши статтю 5 Конституції України, в Армії служать лише матеріально бідні і юридично безграмотні громадяни. Чому ? Тому що після першого рішення суду про звільнення від служби в Армії наприклад сина Таїсії Повалій, дане рішення повинно було діяти і розповсюджуватись на всіх громадян України і на всю територію України, статті 1, 2 Конституції України порушені державною владою, бо в нас не правова держава і немає цілісності території відповідно до ст. 1, 2 Конституції України.

Запевняю що рабський устрій УРСР у складі СРСР нікуди не подівся, він зник лише на папері, доказом цього є в першу чергу відсутність професійної армії в незалежної республіці України. Росія зараз керує в Україні, саме тому конституційні права і свободи громадян України навмисно порушуються через агентурну сітку і не створюється сильна професійна армія, щоб легше було завоювати і плюс нагадую що молоду особу привчають працювати за одяг і їжу як звичайних рабів, без права обирати собі професію і місто роботи(праці) за своїми здібностями та покликанням, державу рабів легше завоювати. Це обман, що якби нема грошей на професійну армію. Також до рабської праці в нас привчають громадян починаючи з школи, так зване трудове навчання(практика), прибирають територію школи і миють навчальні класи, учні що всі будуть прибиральниками ?, і навіть якщо будуть прибиральниками, праця повинна бути достойно оплачена, крім того дитина не розуміє закону і не знає своїх прав та тому їй не можуть навіть пропонувати виконувати будь яку роботу чи примушувати працювати без її згоди та обрання професії, бо це використання безоплатної примусової праці – яка заборонена статтею 43 Конституції України и порушення трудових прав людини і громадянина, бо людина від народження має конституційні права і свободи згідно статей 8, 21, 22, 23, 24, 64 Конституції України. Крім того підмітання вулиці є небезпечним для життя дитини, бо дитина вдихає радіаційний забруднений пил, бо наприклад в м. Нікополь при СРСР всі дороги мили водою кожен день із за того що місто знаходиться поблизу Запорозької АЕС, при цьому порушуються права інших громадян які мають права обрати працю і отримати дану роботу, прибиральники вони завдяки цьому стають безробітні. Звертаю увагу що Конституція України не може бути змінено не лише тому що це зазначено в статті 157 Конституції України, а тому що є Закон України «Про правонаступництво України» в якому гарантується кожному громадянину збереження його конституційних прав і свобод, і змінити цього неможна, бо тоді одразу буде втрачено навіть народом України – право на правонаступництва і володіти територією республіки України. Від жадібності посадовців, народ може втратити право розпоряджатися своєю територією – без будь якого ринку землі і її продажу, можливо найближчим часом. Знаю що не вірите що таке може відбутись, але у 2000 році, ніхто не повірив би що в Україні буде декілька майданів та Росія і Україна буде воювати між собою”, – написав до “Електронної книги скарг України” наш читач Сергій.

 

ЕКСУ

ЕКСУ

"Електронна книга скарг України" - твій гідний удар по беззаконню. Ми публікуємо скарги звичайних людей для журналістів з усієї України. Досить мовчати!

Related Posts

Рекомендуємо почитати

Selected Title

Архіви

Електронна книга скарг України

Електронна книга скарг України. Твій нищівний удар по беззаконню. Ми 7 років захищаємо звичайних українців, публікуючи їхні скарги для журналістів.

У нас дуже гарна розсилка. ПОДИВИТИСЯ ПРИКЛАД
Ми з Вами вже хвилину.
Давайте продовжимо?
Підпишіться, щоб отримувати якісну аналітику та цікаві статті або долучайтеся до Facebook
Підписатися!
Ні. дякую!