"Ранок почався погано, з розчарування від гнилого суспільства. На зупинці Лівобережна жіночка у візку просила водія під’їхати пандусом, спершу просила людей допомогти. Усі, і чоловіки, і жінки, відштовхували і її і вже й мене, аби зайняти сидяче місце. Це був мій перший шок! Я забігла до водія - він махав рукою щоб йшла я геть. Кондуктор сказала, що вона не водій і допомагати не стане навіть у проханні під’їхати пандусом до бардюра.
Усе старше та поважне покоління усілося і водію заважали лише ми з жінкою. Знайшовся не байдужий хлопець, також йшов повз і почав мені допомагати. Пандус не відкидався, він просто був заколочений! Шок два. Поки ми планували як жінку доставити у автобус, я говорила водію, що він має вийти і відкрити цей злощасний пандус, бо є певно закон, бо є людяність. Але не чули такого.
Він поїхав і закрив двері коли я була на сходах ( і це шок три!), придавивши мене, на мій галас двері таки відчинив і я випала з того маршруту, у якому зібралася купа ..., самі думайте як їх назвати. Я встигла зняти номер і я буду писати усюди, бо я стала й заплакала, від безпорадності. А як бути людям, що насправді не можуть вирішити таке просте питання як доїхати на міському транспорті, яка безпорадність у них? І замість того, щоб клеїти свої пики на усі забори, бодай би хто вирішив ось такі питання! Якщо хто знає куди краще писати у першу чергу - діліться, ви тут у мене, впевнена, чуйніші. Віталій Кличко може ви як і я не знаєте, що у нашому місті коїться?" - публікує слова Тетяни Сахнюк "Електронна книга скарг України".
