Надсилайте ваші скарги. Ми опублікували вже понад 4 000 скарг та понад 1000 вирішили! 

Чи отримає бізнес державну компенсацію від понесених через карантин збитків? Відповідь юристів

26.11.2020 12:39
37
 

Нещодавно президент України повідомив, що підприємці можуть розраховувати на допомогу від держави на час дії карантину. Проте чи будуть реальними ці компенсації? Свою думку з цього приводу висловили спеціалісти з надання юридичних та судових послуг  - Богдан Шабаровський та Олег Качмар.

Стаття:

Запроваджені в Україні обмежувальні заходи для боротьби із поширенням коронавірусної хвороби завдали збитків тисячам компаній. Постраждали усі: аграрії, рітейлери, заклади громадського харчування, культури, готелі, перевізники, туристичний, консалтинговий бізнеси та багато інших. Збитки українських ТРЦ за час карантину обчислюються мільярдами гривень. Так, за даними у засобах масової інформації, власники ТРЦ зазнали збитків на 7 мільярдів гривень.

Орендарі торгових площ не отримали близько 50 мільярдів гривень. Збитки аеропортів, перевізників (авіа, залізничних, комунальних) теж обчислюються мільярдами. Аграрії просять відшкодувати їм збитки через втрату весняного врожаю і неможливість реалізувати вирощену у минулому році продукцію. Державної підтримки майже немає. Запроваджені податкові пільги не рятують. Податки платити нікому, зарплату – нічим. Хто відшкодує бізнесу завдані йому збитки? 

Чи є шанси стягнути збитки з Держави?

Те, наскільки обґрунтованими є всі запроваджені Державою обмеження – питання відкрите. Особливо після публічних зізнань головного державного санітарного лікаря про те, що заборона відвідування парків вводилася не для впливу на епідеміологічний процес, а для психологічного впливу на населення. Проте можливість відшкодувати завдані карантином збитки через впроваджені Державою обмеження та заборони ведення господарської діяльності може з’явитися у разі визнання незаконною та скасування постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року, якою запроваджено карантин.

І в Україні вже подано більше двадцяти позовів з такими вимогами. Більше того, з поданням щодо конституційності запроваджених на час карантину обмежень звернувся до Конституційного Суду України й сам Верховний Суд. Якщо постанова Кабінету Міністрів України про встановлення карантину буде визнана незаконною і скасована, у бізнесу з’являться підстави вимагати від Держави відшкодування завданої йому шкоди. Так, чинним законодавством України передбачено, що Держава відшкодовує шкоду, завдану особі в результаті прийняття органом державної влади нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним та скасований.

Визнання незаконною та скасування постанови Уряду про встановлення карантину є досить імовірним варіантом розвитку подій. По-перше, відповідно до визначеної у статті 29 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб» процедури, встановленню карантину мало передувати подання головного державного санітарного лікаря України. Раніше в публічному інформаційному просторі була поширена інформація, що такого подання не було, що вже вказує на порушення процедури.

По-друге, викликає сумніви і конституційність запровадження карантинних обмежень без введення надзвичайного стану. Так, відповідно до статті 64 Конституції України, гарантовані Конституцією права людини можуть бути обмежені лише в умовах воєнного або надзвичайного стану. Тоді як Конституція гарантує не лише свободу пересування, а й право на підприємницьку діяльність, право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Потрібно сказати, що за кордоном уже є досвід визнання незаконними запроваджених державою обмежень. Так, у Румунії суд визнав неконституційним запроваджений Президентом надзвичайний стан (а, отже – й усі введені ним обмеження), у Чехії – незаконним закриття магазинів та заборону пересуватися країною, у Боснії і Герцеговині – незаконною заборону на пересування. Підставою для таких рішень стало порушення процедури та невідповідність конституції.

Яка процедура відшкодування збитків?

За умови визнання судом постанови Уряду про встановлення карантину незаконною та її скасування, для отримання відшкодування збитків особі, яка зазнала збитків, треба буде звертатися до суду і доводити свої збитки в суді. Саме по собі скасування постанови не породжує обов’язку Держави щось комусь виплатити. Ті, хто не звернуться до суду, скоріше за все, нічого й не отримають.

На яку суму збитків можна розраховувати?

Розмір збитків, понесених через карантин, потрібно визначати в кожному індивідуальному випадку. Ресторан, який не працював через карантин, поніс одні збитки, а авіакомпанія, яка не літала, – зовсім інші. Доведення розміру збитків є дуже непростим завданням, але його можна виконати. Є два види збитків – реальні збитки та упущена вигода. Реальні збитки – це ті втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням чи пошкодженням речі, та витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення порушеного права, тоді як упущена вигода – це неотримані доходи.

До прикладу, вартість втраченого весняного врожаю – це реальні збитки, а дохід, який би аграрій міг отримати від реалізації вирощеної у минулому році продукції, якби не було карантинних обмежень – упущена вигода. Збитки, яких зазнав український бізнес під час карантину, є здебільшого упущеною вигодою. І хоч добитися відшкодування упущеної вигоди вдається далеко не всім, особливо, коли мова йде про відшкодування збитків із Держави, проте це можливо. Для того, щоб отримати відшкодування збитків, бізнесу, який постраждав через карантин, треба довести такі факти (обставини):

  1. незаконності постанови Уряду, якою було запроваджено карантин і встановлено (продовжено) карантинні обмеження, і її скасування;
  2. наявності завданих йому (бізнесу) збитків та їх розмір;
  3. причинно-наслідкового зв'язку між запровадженими урядом (постановою Кабінету Міністрів) карантинними обмеженнями та заподіянням збитків.

Якщо факт незаконності постанови Уряду, якою запроваджено карантин і встановлено (продовжено) карантинні обмеження, буде встановлено в одній із адміністративних справ, які зараз розглядаються, чи в Конституційному Суді України, то з доведенням цієї обставини в суді взагалі не повинно бути жодних проблем. Відповідно, позов про стягнення збитків потрібно подавати, звісно, після того, як адміністративним чи Конституційним Судом буде прийнято рішення про визнання незаконною і скасування постанови про встановлення карантину. 

Найскладніше – з доведенням збитків, їх розміру та причинно-наслідкового зв'язку між запровадженими обмеженнями і заподіянням збитків. Особливо, якщо мова йде про упущену вигоду (дохід). Подаючи позов про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди позивач має довести, що неодержані доходи не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі № 750/8676/15-ц). Розрахунок упущеної вигоди має бути детальний, обґрунтований і підтверджуватися доказами.

Одним із засобів доказування упущеної вигоди і її розміру може бути проведення експертизи на підставі даних про господарську діяльність, яка мала б відбутися під час дії карантину, але була вимушено припинена, про витрати, які були здійснені для підготовки до цієї діяльності, доходи і витрати за попередні періоди тощо. Останнє, що має бути доведено позивачем в суді – те, що єдина причина неотримання доходу – це введені через карантин обмеження. Іншими словами, якби не карантин, то доходи були б отримані.

У світлі непростого завдання доведення розміру упущеної вигоди, у ситуації із карантинними обмеженнями, позивачу треба продемонструвати суду, що висновок про те, що він би отримав певний чітко визначений дохід, якби не запроваджені обмеження, є більш вірогідним, ніж протилежний (з поміж інших, Постанова Верховного Суду від 14.08.2018 року у справі № 905/2382/17, Постанова Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17, Постанова Верховного Суду від 18.11.2019 року у справі № 902/761/18). 

Більше того, практика останніх років показує, що стягнути упущену вигоду за незаконні дії державних органів чи належних державі компаній хоча й складно, проте реально. Для прикладу, три справи, де суди, включно із Верховним Судом, підтвердили правомірність стягнення упущеної вигоди. У першій справі виконавчий комітет Дніпровської міської ради неправомірно демонтував належні фізичній особі-підприємцю 121 рекламну конструкцію. Через цей демонтаж власник не отримав дохід у розмірі 1,4 млн. грн., який він зміг стягнути із виконавчого комітету Дніпровської міської ради в суді як упущену вигоду (справа № 904/8832/17).

У другій справі Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві протиправно анулювало ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Упродовж двох місяців позивач був без ліцензії, через що не отримав дохід за цей період у розмірі 45 тис. грн, який зміг стягнути із Головного управління ДФС у місті Києві як упущену вигоду (справа № 910/6889/13). У третій справі компанія виграла тендер на закупівлю електричної енергії для АТ «Укртрансгаз» (100 % акцій опосередковано належить державі). Однак тендер було незаконно визнано таким, що не відбувся.

Як результат, позивач стягнув із державної компанії упущену вигоду у розмірі майже 17 млн. грн як різницю між ціною тендеру та собівартістю електроенергії (справа № 909/190/18). Таким чином, у разі визнання незаконною постанови, якою запроваджено карантинні обмежувальні заходи, у бізнесу, який постраждав від запроваджених карантинних обмежень, є підстави і достатньо високі шанси стягнути з держави понесені ними збитки, за умови, звичайно, доведення в суді їх розміру і того, що якби не запроваджені урядом обмеження, то ті втрати, які вони понесли, вони б не зазнали, а неодержані доходи – вони б реально отримали.

Поділитись:
Останні скарги
На що скаржаться українці і яке найкриміногенніше місто? Звіт нашого порталу
Аферистка-роботодавець купається в чужих грошах: відправляє українців до Німеччини та кидає
Лісничі вбили рідкісну тварину, а їх начальника Зеленський визнав "Заслуженим лісником України"
Роботодавець-шахрай обдурює українців у Берліні: гроші взагалі не віддає, а робочі голодують
Власниця агенства з працевлаштування відправляє українців не на роботу, а в рабство
"Обігнали Трампа": зарплати українських чиновників перевищили доходи президента США
Трудове рабство: українці працювали на заводі в Чехії безкоштовно. Грошей так і не дочекались
Міністерство освіти хоче ввести дистанційне навчання на постійну основу. Батьки шоковані
"Зупиніть свавілля поліції!": українці скаржаться на протиправні дії правоохоронців
"За 3 місяці "ЗЕленої осені" загинуло більше українських бійців, ніж за весь 2018 рік"
 
Стрічка