Про те, чому ми живемо як дикарі, та що потрібно зробити, щоб сервіс та права споживача зробили крок до Європейського рівня.
Моя країна – величезна. Безумовно, в усіх проявах. Перераховувати можна довго: і незламні земляки, там, за кордоном, і непереборний дух, там, на сході, і великі письменники, і люди з гідністю, і прекрасні дівчата, і величезна територія... Але вона така нікчемна у сфері прав споживача. Читаючому може здатися, що права споживача – не така вже й важлива тема. АЛЕ. Мушу відповісти, що права споживача – це ми з Вами.Що той паскудний сервіс, який ми маємо всюди – все через те, що ми не звертаємо уваги на права споживача, ці поржавілі маршрутки «Богдани», що ледь пересуваються – це ми з Вами. Ми з Вами – це касирка в метро, що не усміхнеться зранку, ми з Вами – це людина, що вимушена нахилятися до віконця з цигарками, через маркетингові хитрощі. Ми з Вами – це, даруйте, прогнила система цінностей у сфері обслуговування. Ми з Вами – це відсутність книги відгуків в магазинах, ми з Вами – це наставлені ледь не одне на одного МАФи на європейських вулицях.
Фото: "Електронна книга скарг України"[/caption]Мені здається, вулиця Хрещатик – відображення нашого споживацького менталітету. Незрозумілі конструкції, що нахабно відібрали місце на центральній вулиці Києва, не зрозуміло скільки платять за цей шматок землі, не зрозуміло, якому споживачу потрібні, але зрозуміло, яким інспекціям вигідні ці торагаші.
Упорядкувати їх комунальники змогли: провели жовту лінію, за яку, наче вампірами, торгашам заїжджати зась.
Але все одно от ці незграбні «архітектурні» (хоча це слово язик не повертається назвати) конструкції псують вид, можливо, найкращої вулиці України. Торгаші наввипередки один перед одним ставлять свої машини, тим самим забуваючи про якісь жовті лінії. І скажіть мені зараз, що комунальна служба, служба з питань захисту прав споживача, міліція на усі 100 робить свою роботу – до біса. Не повірю. Якби робила – то змогли б прибрати на раз. Але, комусь це вигідно. Чи хочете сказати, що тридцять п’ять точок з не найкращою кавою – це нормально на центральні вулиці?
Також, хочу нагадати, що до столичної мерії можна пробратися саме цим шляхом, оминаючи торгашів. Хай стане соромно столичним чиновникам міськради, що до них потрібно пробиратися бачачи ось таку картинку.
[caption id="attachment_9899" align="aligncenter" width="604"]
Фото: "Електронна книга скарг України"[/caption]
Доки влада, на своєму рівні, не згрупується і не зробить правильних кроків в бік споживача, в бік краси, в бік сервісу – ми так і будемо жити серед мобільних кав’ярень, МАФів, та яток з яйцями. Як дикарі.Головне, нам, споживачам, усвідомити, що ТАК не повинно бути! Це НЕ нормально, коли усюди торгаші, коли Ви не можете спокійно ходити, навіть по центральній вулиці, коли не узгоджений один дизайн, одна форма яток, кав’ярень, МАФів і.т.д.
Фото: "Електронна книга скарг України"[/caption]
Тут чхали на Закони усі продавці, а значить, усі, хто проходить повз. Тому що жодного зауваження я не почув, та й мої спроби це зробити закінчувалися образливими словами чи поведінкою. А люди, які порушують Закон, між іншим, торгують квітами, добрий товар, який несе завжди свято, на який любо глянути, в якому стільки любові.
І цього разу, я йшов по справах, і помітив, як під табличкою «Куріння заборонено» вже прикурювала чергову цигарку юна дівчина.
[caption id="attachment_9900" align="aligncenter" width="604"]
Фото: "Електронна книга скарг України"[/caption]
В мене не вистачає більше сил виправляти ситуацію, адже це справа тих, хто отримує НАШІ ГРОШІ за слідкуванням додержання громадянами Закону в цивілізованій державі, якою, я вважаю, є наша Україна.
Мені згадалася історія, коли я юний, маленький, студент з провінції в 2007 році закурився біля входу в ТЦ «Глобус» на Майдані. До мене одразу підійшли троє міліціонерів, які хамовито, грубо, не культурно, повелися, забрали паспорт, посадили в свій нещасний бобік, забрали телефони і повезли у відділок. Так, я більше не курив в перходах. Але це було дуже грубо. І потрібно продовжити подібну практику, щоправда більш цивілізовано, наповнюючи штрафами, які мають сплачувати порушники на місці, бюджет країни.
Як закінчилася історія з міліцією – це інша тема, але все нормально, я зараз цілий і здоровий пишу цю статтю.
Ранок Хрещатик
Я, по своїй суті, завжди намагаюся зробити навколо себе світ кращий. Така в мене природа. Я мимоволі можу йти по вулиці і думати, як можна облегшити наше життя, не приховаю, можу поматюкатися на хаотично наставлені мобільні кав’ярні. Але, одного разу меж здивуванню не було. І це «одного разу» сталося на центральній вулиці столиці України. На секундочку. Вдумайтеся – ЦЕНТРАЛЬНА. Тобто обличчя міста. Дзеркало душі нашої країни. Вийшовши з метро – ось, що першим ділом бачать наші туристи. [caption id="attachment_9897" align="aligncenter" width="604"]

КУРІННЯ
Я вирішив кинути курити, але замість підтримки Держави я стикаюся із людьми, які постійно курять усюди, заборонено це, чи ні.Ось свіжий приклад.Метро Льва Толстого. [caption id="attachment_9901" align="aligncenter" width="604"]
