Україна: неіснуючий сервіс, та неіснуючі права споживача

Про те, чому ми живемо як дикарі, та що потрібно зробити, щоб сервіс та права споживача зробили крок до Європейського рівня.  Моя країна – величезна. Безумовно, в усіх проявах. Перераховувати можна довго: і незламні земляки, там, за кордоном, і непереборний дух, там, на сході, і великі письменники, і люди з гідністю, і прекрасні дівчата, і величезна територія... Але вона така нікчемна у сфері прав споживача. Читаючому може здатися, що права споживача – не така вже й важлива тема. АЛЕ. Мушу відповісти, що права споживача – це ми з Вами.Що той паскудний сервіс, який ми маємо всюди – все через те, що ми не звертаємо уваги на права споживача, ці поржавілі маршрутки «Богдани», що ледь пересуваються – це ми з Вами. Ми з Вами – це касирка в метро, що не усміхнеться зранку, ми з Вами – це людина, що вимушена нахилятися до віконця з цигарками, через маркетингові хитрощі. Ми з Вами – це, даруйте, прогнила система цінностей у сфері обслуговування. Ми з Вами – це відсутність книги відгуків в магазинах, ми з Вами – це наставлені ледь не одне на одного МАФи на європейських вулицях.

Ранок Хрещатик

Я, по своїй суті, завжди намагаюся зробити навколо себе світ кращий. Така в мене природа. Я мимоволі можу йти по вулиці і думати, як можна облегшити наше життя, не приховаю, можу поматюкатися на хаотично наставлені мобільні кав’ярні. Але, одного разу меж здивуванню не було.  І це «одного разу» сталося на центральній вулиці столиці України. На секундочку. Вдумайтеся – ЦЕНТРАЛЬНА. Тобто обличчя міста. Дзеркало душі нашої країни. Вийшовши з метро – ось, що першим ділом бачать наші туристи. [caption id="attachment_9897" align="aligncenter" width="604"] Фото: "Електронна книга скарг України"[/caption]Мені здається, вулиця Хрещатик – відображення нашого споживацького менталітету.  Незрозумілі конструкції, що нахабно відібрали місце на центральній вулиці Києва, не зрозуміло скільки платять за цей шматок землі, не зрозуміло, якому споживачу потрібні, але зрозуміло, яким інспекціям вигідні ці торагаші. Упорядкувати їх комунальники змогли: провели жовту лінію, за яку, наче вампірами, торгашам заїжджати зась. Але все одно от ці незграбні «архітектурні» (хоча це слово язик не повертається назвати) конструкції псують вид, можливо, найкращої вулиці України. Торгаші наввипередки один перед одним ставлять свої машини, тим самим забуваючи про якісь жовті лінії. І скажіть мені зараз, що комунальна служба, служба з питань захисту прав споживача, міліція на усі 100 робить свою роботу – до біса. Не повірю. Якби робила – то змогли б прибрати на раз. Але, комусь це вигідно. Чи хочете сказати, що тридцять п’ять точок з не найкращою кавою – це нормально на центральні вулиці? Також, хочу нагадати, що до столичної мерії можна пробратися саме цим шляхом, оминаючи торгашів. Хай стане соромно столичним чиновникам міськради, що до них потрібно пробиратися бачачи ось таку картинку. [caption id="attachment_9899" align="aligncenter" width="604"] Фото: "Електронна книга скарг України"[/caption] Доки влада, на своєму рівні, не згрупується і не зробить правильних кроків в бік споживача, в бік краси, в бік сервісу – ми так і будемо жити серед мобільних кав’ярень, МАФів, та яток з яйцями. Як дикарі.Головне, нам, споживачам, усвідомити, що ТАК не повинно бути! Це НЕ нормально, коли усюди торгаші, коли Ви не можете спокійно ходити, навіть по центральній вулиці, коли не узгоджений один дизайн, одна форма яток, кав’ярень, МАФів і.т.д.

КУРІННЯ

Я вирішив кинути курити, але замість підтримки Держави я стикаюся із людьми, які постійно курять усюди, заборонено це, чи ні.Ось свіжий приклад.Метро Льва Толстого. [caption id="attachment_9901" align="aligncenter" width="604"] Фото: "Електронна книга скарг України"[/caption] Тут чхали на Закони усі продавці, а значить, усі, хто проходить повз. Тому що жодного зауваження я не почув, та й мої спроби це зробити закінчувалися образливими словами чи поведінкою. А люди, які порушують Закон, між іншим, торгують квітами, добрий товар, який несе завжди свято, на який любо глянути, в якому стільки любові. І цього разу, я йшов по справах, і помітив, як під табличкою «Куріння заборонено» вже прикурювала чергову цигарку юна дівчина. [caption id="attachment_9900" align="aligncenter" width="604"] Фото: "Електронна книга скарг України"[/caption] В мене не вистачає більше сил виправляти ситуацію, адже це справа тих, хто отримує НАШІ ГРОШІ за слідкуванням додержання громадянами Закону в цивілізованій державі, якою, я вважаю, є наша Україна. Мені згадалася історія, коли я юний, маленький, студент з провінції в 2007 році закурився біля входу в ТЦ «Глобус» на Майдані. До мене одразу підійшли троє міліціонерів, які хамовито, грубо, не культурно, повелися, забрали паспорт, посадили в свій нещасний бобік, забрали телефони і повезли у відділок. Так, я більше не курив в перходах. Але це було дуже грубо. І потрібно продовжити подібну практику, щоправда більш цивілізовано, наповнюючи штрафами, які мають сплачувати порушники на місці, бюджет країни. Як закінчилася історія з міліцією – це інша тема, але все нормально, я зараз цілий і здоровий пишу цю статтю.

СЕРВІС І ЙОГО СКЛАДОВА

Кому з нас не доводилося горланити в магазині з продавцями, які ніяк не можуть поступитися. Які забувають давню приказку, що «клієнт завжди правий». Купили поганий, прострочений товар? Споживач ледь не стає винним в цьому! Попросили книгу скарг? Та ніколи не дадуть, а ще може вистачити нахабства сказати, що її немає. Моя Вам порада – викликайте міліцію. Ми з Вами, разом, повинні виховувати продавців, виховувати справжнє, щире, добре, ставлення до споживача, до клієнта, до громадянина, до нас з Вами, якщо про це забувають ті, кого ми найняли на роботу - владу. А якщо говорити про щире, добре, ставлення в державних структурах? Якщо виникне іронічна посмішка – це ще пів’біди, у декого може виникнути слинявий матюк, який ледь тримається на кінчику язика. В мене особисто є знайомі, які працюють в державних структурах, і я знаю, що десь є привітні люди, які ладні усміхатися споживачу і людям, навіть, якщо вони не зрозуміли щось з третього чи з п’ятого разу. Я знаю, що це можливо.

Чому немає сервісу?

Можливо тому, що дехто з керівництва, сам виріс торгашем, наче дитина обділена доглядом батьків, тепер для цього керівника, що вже і сам дає роботу – сервіс це якесь магічне слово, яке існує тільки за кордоном, а тому говорити про сервіс в Україні з власними працівниками якось дивно і безглуздо.Можливо тому, що немає чіткого регулювання в Законі, чи, принаймні речення, в якому б було сказано, наприклад: «Працівник сфери обслуговування завжди має бути привітним, усміхатися клієнту, ввічливим, охайним». Так, може і звучить утопічно, але вже дає безліч інструментів для споживача, щоб впливати навіть на непереможну бабу Галю, яка продає в маленькому ларьку ковбасу, і, наче, енергетичний вампір чекає нового клієнта, щоб покласти на свій ковбасний алтар нову жертву - споживача. Вона знатиме, що їй потрібно бути ввічливою і продати ту ковбасу з усмішкою, а не з хамовито-діловою поведінкою. Звичайному роботязі – це до болі знайома ситуація. І, здається, що для нього це нормально. Ні, це НЕ нормально. Також, це впливатиме на керівника, який може заплатити штраф за те, що його працівники погано себе поводять з клієнтами.Можливо тому, що власники не розуміють, що хороший сервіс - це запорука успіху. Задоволений клієнт може привести з собою ще 5-ох друзів, а не задоволений відбере стільки ж клієнтів, розповідаючи про жалюгідний сервіс та погане ставлення у Вашому закладі. Можливо тому, що продавцям платять мізерні зарплати, і на цю зарплату погодиться працювати, у кращому випадку, любитель своєї справи, або ж продавець, якому взагалі байдуже на Закони і про них він чув тільки в новинах чи в кіно. Але, якщо повернутися до речення про «Працівник сфери обслуговування завжди має бути привітним, усміхатися клієнту, ввічливим, охайним» - то навіть така продавчиня за копійки, має стати ввічливою.

Є ПЕРШИЙ КРОК ДО ХОРОШОГО СЕРВІСУ І РЕАЛЬНИХ ПРАВ СПОЖИВАЧА

Окрім покращення сервісу, ми зможемо врятувати психіку. Адже один похід в супермаркет може залишити Вас без мільйонів нервових клітин, і це станеться через буханку хліба, чи палку ковбаси? А спокій -  це перший крок до хорошого сервісу. А значить до взаємозв’язку і порозуміння між усіма українцями. А.