Щоп‘ять секунд у світі відбувається магазинна крадіжка. Цікаво, що найбільше злодіянь фіксують у Великій Британії. Проте Україна має всі шанси наздогнати таку далеку та успішну країну. Шопліфтінг дістався і нас. Мода на крадіжки розлітається по всій країні. Важкі економічні умови штовхають українців у обійми криміналу, змушуючи виносити товари повз касу. Найбільшим попитом у злодіїв користуються хліб та цукор, про це трублять в міліцейських сводках.
Шоплфітінг має багатовікову історію. Його корені сягають лондонських ліфтерів XVIстоліття. Тоді ще не було великих супермаркетів, тож красти доводилося у вуличних торговців. Лондонські крадіжки здійснювали переважно жінки, оскільки мали більший баланс довіри у купців. Проте батьківщиною напряму як особливої субкультури вважається Америка 40-х років минулого століття. Час, коли з‘явилися перші магазини самообслуговування.
Тоді проповідники шопліфтінгу вважали себе не крадіями, а визволителями товарів. Їх хобі давало змогу провчити власників мереж магазинів, що рублять шалені гроші на товарних націнках та обдурюють людей. Тому, беручи щось в магазині, ліфтери всього лиш повертали собі частину вкраденого в них.
Декілька років тому, уявіть собі, проповідником шопліфтінгу визнали американського священика Тіма Джонса, що з початком світової економічної кризи під час недільної проповіді порадив прихожанам красти у магазинах: «Як християнський священик раджу Вам магазині крадіжки». На думку чоловіка, це краще за збройні напади чи проституцію. Проте священик зазначає, що робити це варто у великих мережах магазинів, де збитки будуть значно меншими.
Шоплфітерами найчастіше стають чоловіки чи жінки середнього віку. На сьогодні шопліфтери поділяються на два типи: любителі-опортуністи, що крадуть для особистих потреб, та професіонали, що спеціалізуються на коштовних та цінних речах, які потім перепродають. В Україні розвиток шоплфітінгу починається з несунів часів СРСР. Вони виносили з роботи різноманітні матеріальні цінності. Проте й інші країни потерпали від їх надмірної активності. Наприклад, за два роки з лікарень Нью-Йорка працівники вкрали різноманітних дрібниць на суму$400 000.
Визволителі товарів: ХТО ТАКІ ШОПЛІФТЕРИ?
Шоплфітінг має багатовікову історію. Його корені сягають лондонських ліфтерів XVIстоліття. Тоді ще не було великих супермаркетів, тож красти доводилося у вуличних торговців. Лондонські крадіжки здійснювали переважно жінки, оскільки мали більший баланс довіри у купців. Проте батьківщиною напряму як особливої субкультури вважається Америка 40-х років минулого століття. Час, коли з‘явилися перші магазини самообслуговування.
Тоді проповідники шопліфтінгу вважали себе не крадіями, а визволителями товарів. Їх хобі давало змогу провчити власників мереж магазинів, що рублять шалені гроші на товарних націнках та обдурюють людей. Тому, беручи щось в магазині, ліфтери всього лиш повертали собі частину вкраденого в них.
Декілька років тому, уявіть собі, проповідником шопліфтінгу визнали американського священика Тіма Джонса, що з початком світової економічної кризи під час недільної проповіді порадив прихожанам красти у магазинах: «Як християнський священик раджу Вам магазині крадіжки». На думку чоловіка, це краще за збройні напади чи проституцію. Проте священик зазначає, що робити це варто у великих мережах магазинів, де збитки будуть значно меншими.
Шоплфітерами найчастіше стають чоловіки чи жінки середнього віку. На сьогодні шопліфтери поділяються на два типи: любителі-опортуністи, що крадуть для особистих потреб, та професіонали, що спеціалізуються на коштовних та цінних речах, які потім перепродають. В Україні розвиток шоплфітінгу починається з несунів часів СРСР. Вони виносили з роботи різноманітні матеріальні цінності. Проте й інші країни потерпали від їх надмірної активності. Наприклад, за два роки з лікарень Нью-Йорка працівники вкрали різноманітних дрібниць на суму$400 000.Що крадуть українці
Потреби шопліфтерів у різних країнах відрізняються. Так з італійських магазинів найчастіше зникає пармезан, з французьких – лікери, з норвезьких – сири, а з японських – комп’ютерні ігри та комікси. В Україні ж найбільше потерпають великі мережі супермаркетів, де найчастіше крадуть хліб, цукор, ковбаси, консерви та, хто б міг подумати, крем від зморшок. Перед святами особливою популярністю серед торгівельних зайців користуються горілка, коньяк, шоколад та ікра. Проте наша держава намагається боротися з крадіями. Так у п’яти великих українських містах є адвокати, що спеціалізуються на питаннях шопліфтінгу. Знайти їх можна у Києві, Кіровограді, Львові, Харкові та Херсоні. Тут Вам пояснять, що за крадіжку можна не лише потрапити на гроші, сплативши штраф, але і позбавитися волі на термін від трьох до п‘яти років. Але це не бентежить крадії з філософією, в соціальних мережах можна знайти цілі групи, в яких 1000-чі підпісників, і кожен вважає за необхідне відзняти відео вдалої крадіжки. Ось, наприклад, зафільмована крадіжка взята з одного пабліку.https://www.youtube.com/watch?v=I58iW-LIHLUОб'єднуючись в спільнотах злодюжки діляться одне з одним порадами, як краще вкрасти, як зняти магніти, що пищать при виносі речі і хизуються уловом.
