На одному кінці світу люди вмирають від голоду, на іншому, пухнуть від їжі.
Продовольча проблема вже десятки років бентежить кращі розуми планети. Загальна кількість людей, які «страждають» від переїдання оцінюється в 600 мільйонів людей. В той час, станом на 2012 рік майже 870 мільйонів людей хронічно недоїдають (по показниках енергетичної цінності раціону харчування). Це складає 12.5% населення всього світу.
Тому продовольча проблема з роками не втрачає своєї актуальності. Вона має багатогранний характер і має декілька основних аспектів:
Чисельність населення світу в 2050 році. Карта розроблена вченими з університетів Шеффілда і Мічигану[/caption]// ]]>Таким чином, через 40 років найпотужнішими країнами-гігантами за чисельністю населення як і раніше залишаться Китай і Індія (яка, втім, обжене Китай), а в списку інших великих країн також опиняться Японія, США, Нігерія, Камбоджа, Індонезія, Бразилія, Ефіопія, ДРК, Пакистан і деякі інші держави Азії та Африки. Відповідно, і попит на продовольство в них буде найбільшим. Відразу виникає питання про рівень і культуру споживання у різних народів і в різних регіонах.ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Моментальний кредит: найпопулярніша афера року"Але повернемося до, незбалансованої проблеми – одні переїдають, викидаючи продукти на смітник, інші не знають де й шукати, чи за що купувати харчі. Населення країн Європи та Північної Америки буквально розбещене різноманіттям продуктів і делікатесів. З усіх боків на людину валиться реклама, мета якої - створити культ їжі. Вона постійно зазиває – ти повинен отримувати від цього насолоду. Відповідно, вимоги і рівень споживання збільшуються.
А от в країнах, що розвиваються, як правило, поїдання їжі - це всього лише задоволення однієї з основних потреб людини (ми не маємо на увазі своєрідні церемонії і ритуали, які існують у кожного народу, а говоримо про щоденне, звичайне, харчування).
Таким чином , залежність «чисельність населення - величина споживання » не пряма , вона ускладнюється низкою факторів . Перший - рівень споживання - ми розглянули. Інший - це структура споживання. Є країни вегетаріанської спрямованості ( такі як Індія, Малайзія, Таїланд та інші) і, навпаки, любителі м'ясної їжі ( Мексика , США , Німеччина і т.д.). Тому в першому випадку буде переважати споживання продуктів рослинного походження, а в іншому - тварини. Для прикладу наведемо структуру споживання білків і жирів різного походження в США та Китаї.
[caption id="attachment_13473" align="aligncenter" width="581"]
Споживання білків у США та Китаї (2007). Фото: www.rgo.ru[/caption]
І вже в 2012 році світ сколихнула новина про підрахунки китайського апетиту. Більш ніж чверть виробленого м’яса у світі з’їдають в Китаї.
І по-третє, що впливає на незрозуміло-розподілену норму харчування – індивідуальна для кожного норма добової енергетичної цінності раціону харчування (залежно від статі, віку, статури і особливостей організму, виду роботи, умов життя). Відповідно, мінімальна для нормального функціонування людини кількість кілокалорій також буде різною для окремих народів, країн або навіть регіонів.
Незважаючи на це, загальне число голодуючих у світі повільно, але постійно зростає. А у зв'язку з світовою економічною кризою 2008 року, відбувся різкий стрибок, і в 2009 році, за даними ФАО, кількість голодуючих перевалила за мільярд, досягнувши позначки 1,02 млрд чоловік. За оцінками ВОЗ , в світі вже близько 30 % населення постійно недоїдає.
З голодом пов'язано 55 % дитячих смертей у світі. У Росії кількість голодуючих становить близько 3% від усього населення, тобто майже 4 мільйони людей в Україні ця цифра сягає 16%. Відсутність продовольчої безпеки на нинішньому етапі пояснюється зовсім не поганими врожаями, а швидше тим, що в результаті високих внутрішніх цін на продукти харчування, більш низьких доходів і скорочення зайнятості погіршився доступ бідних верств населення до продовольства.Споживання продуктів харчування (у кілокалоріях на душу нас., 2005-2006 рр..)[caption id="attachment_13474" align="aligncenter" width="600"]
Джрело: ФАО[/caption]
І вже до 2050 року зростаюче населення споживатиме на дві третини більше тваринного протеїну, ніж сьогодні, надаючи додатковий тиск на природні ресурси планети.
- 1)Безпосередньо голод і недоїдання; 2)Якість і структура харчування; 3)Стан здоров'я суспільства; 4)Продовольчі запаси і їх дефіцит;
- 5)Нерівномірний розподіл продовольства; 6)Різний рівень споживання і потреби населення; 7)Високі ціни на продукти харчування.
Чисельність населення світу в 2050 році. Карта розроблена вченими з університетів Шеффілда і Мічигану[/caption]// ]]>Таким чином, через 40 років найпотужнішими країнами-гігантами за чисельністю населення як і раніше залишаться Китай і Індія (яка, втім, обжене Китай), а в списку інших великих країн також опиняться Японія, США, Нігерія, Камбоджа, Індонезія, Бразилія, Ефіопія, ДРК, Пакистан і деякі інші держави Азії та Африки. Відповідно, і попит на продовольство в них буде найбільшим. Відразу виникає питання про рівень і культуру споживання у різних народів і в різних регіонах.ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Моментальний кредит: найпопулярніша афера року"Але повернемося до, незбалансованої проблеми – одні переїдають, викидаючи продукти на смітник, інші не знають де й шукати, чи за що купувати харчі. Населення країн Європи та Північної Америки буквально розбещене різноманіттям продуктів і делікатесів. З усіх боків на людину валиться реклама, мета якої - створити культ їжі. Вона постійно зазиває – ти повинен отримувати від цього насолоду. Відповідно, вимоги і рівень споживання збільшуються.
А от в країнах, що розвиваються, як правило, поїдання їжі - це всього лише задоволення однієї з основних потреб людини (ми не маємо на увазі своєрідні церемонії і ритуали, які існують у кожного народу, а говоримо про щоденне, звичайне, харчування).
Таким чином , залежність «чисельність населення - величина споживання » не пряма , вона ускладнюється низкою факторів . Перший - рівень споживання - ми розглянули. Інший - це структура споживання. Є країни вегетаріанської спрямованості ( такі як Індія, Малайзія, Таїланд та інші) і, навпаки, любителі м'ясної їжі ( Мексика , США , Німеччина і т.д.). Тому в першому випадку буде переважати споживання продуктів рослинного походження, а в іншому - тварини. Для прикладу наведемо структуру споживання білків і жирів різного походження в США та Китаї.
[caption id="attachment_13473" align="aligncenter" width="581"] Споживання білків у США та Китаї (2007). Фото: www.rgo.ru[/caption]
І вже в 2012 році світ сколихнула новина про підрахунки китайського апетиту. Більш ніж чверть виробленого м’яса у світі з’їдають в Китаї.
І по-третє, що впливає на незрозуміло-розподілену норму харчування – індивідуальна для кожного норма добової енергетичної цінності раціону харчування (залежно від статі, віку, статури і особливостей організму, виду роботи, умов життя). Відповідно, мінімальна для нормального функціонування людини кількість кілокалорій також буде різною для окремих народів, країн або навіть регіонів.
Незважаючи на це, загальне число голодуючих у світі повільно, але постійно зростає. А у зв'язку з світовою економічною кризою 2008 року, відбувся різкий стрибок, і в 2009 році, за даними ФАО, кількість голодуючих перевалила за мільярд, досягнувши позначки 1,02 млрд чоловік. За оцінками ВОЗ , в світі вже близько 30 % населення постійно недоїдає.
З голодом пов'язано 55 % дитячих смертей у світі. У Росії кількість голодуючих становить близько 3% від усього населення, тобто майже 4 мільйони людей в Україні ця цифра сягає 16%. Відсутність продовольчої безпеки на нинішньому етапі пояснюється зовсім не поганими врожаями, а швидше тим, що в результаті високих внутрішніх цін на продукти харчування, більш низьких доходів і скорочення зайнятості погіршився доступ бідних верств населення до продовольства.Споживання продуктів харчування (у кілокалоріях на душу нас., 2005-2006 рр..)[caption id="attachment_13474" align="aligncenter" width="600"] Джрело: ФАО[/caption]
І вже до 2050 року зростаюче населення споживатиме на дві третини більше тваринного протеїну, ніж сьогодні, надаючи додатковий тиск на природні ресурси планети.
