Сайт знаходиться на тестуванні. Можлива некоретна робота. Приносмио вибачення за незручності. 

“Нас шарахались, казали, що ми навезли хвороби” – переселенка з Чорнобиля згадала дитинство

27.04.2020 11:55
2091
 
Сьогодні українка з Чорнобиля живе та працює у Львові. Коли сталась Чорнобильська катастрофа, вона була ще малою. Її батько працював тоді дефектоскопістом на АЕС. Сім`я жила у Прип’яті. Спогади про аварію, переселення та реакцію інших на них, переселенців з Чорнобиля, Світлана зберегла на все життя. Ними вона поділилася у своєму дописі.

Ось її слова:

"Мій Чорнобиль, моя Прип’ять, мій Львів…26 квітня 1986 року о 1-23-44 за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства - з різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, в результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році. В цей час мої батьки з двома маленькими дітьми (тобто зі мною і молодшою сестрою) перебували неподалік від вибуху… До Прип’яті від АЕС 1 км…Мій тато почав працювати на Чорнобильській АЕС ще під часу її будівництва. Знав на реакторі кожен шов, бо працював дефектоскопістом (рентгеноприборами перевіряв якість зварювальних швів і отримував при цьому чималу дозу опромінення…). У Прип’яті тато і познайомився з мамою…Спогади 4ри річної дитини дуже скудні про ці події. Але точно пам’ятаю, великі машини, які заливали водою усі дороги і перетворили їх просто на ріки… І якась старша дівчинка з нашого двору переносила мене на руках через цю глибоку воду…Ще через кілька днів ми були в гостях у маминої рідні. Ми весело бавились з сестричками і раптом потрібно було вийти з дому. Мій дитячий розум чомусь запам’ятав цю картину… безліч людей стояли на вулиці… Я спитала двоюрідну сестру-однолітку, як так сталось, що всі одночасно вийшли на вулицю? На що та поважно відповіла, що хтось дуже сильно постукав палкою, щоб усі вийшли)))) так нас евакуювали…Далі в моїй пам’яті якісь уривки безперервних переїздів та невідомих місць…Зі слів мами відбувалось наступне. Спочатку нас вивезли у Поліське (приблизно за 40 км від Прип’яті). Усім повідомили, що евакуація лише на 3 дні!!! Тут прип’ятчан розселили по місцевим сім’ям. Все було добре організовано. Звісно, через 3 дні додому ніхто не повернувся… Відвезли у Київ. Тут у банях нас всіх «відмивали», переодягали і перевіряли на радіацію…Тата направили на роботу на АЕС в Енергодар. Ми з мамою якийсь час були у родичів на Полтавщині. Потім нас направили на оздоровлення на 2 місяці в санаторій в Бердянськ. Поживши трошки в Енергодарі, мама зрозуміла, що залишатись там не хоче… Було складно… У мами були постійні головні болі (клімат не підходив), тато знову працював на АЕС, що дуже лякало… Але найгірше, каже, було морально… Іншим дітям на площадці забороняли з нами бавитись, в поліклініці нас шарахались і казали, що ми навезли їм хвороби… Але, як і всюди, знаходились добрі люди. Нас поселили на 1му поверсі. Мама закривала вікно якимось одіялом, замість штори… Каже, одного разу в це вікно постукала чужа жінка і принесла їм мішок різних речей… Це виявилась сусідка. Потім ця сусідка ще й ключі від власної квартири дала і мама ходила до них шити на швейній машинці, поки та була на роботі… Дуже б хотілось подякувати цій жіночці…Коли батьки вирішили все ж таки не залишатись в Енергодарі, ми мали можливість переїхати у будь-яке місто СССР. Звичайно, батьки хотіли у Київ, тому що там опинилась уся мамина родина. Але для цього була обов’язкова умова – тато мав і надалі працювати на Чорнобильській АЕС… Відмовились. Для переїзду, звичайно, треба було звертатись у певні органи. Тут мама і вирішила переїжджати у Львів! Тому що у списках випадково побачила знайомі прізвища тих, хто переселився у Львів! Ще й таке велике гарне місто! Так ми і опинились у Львові) Чорнобильців тут поселили у новобудови. Мій будинок до цих пір називаюсь чорнобильським)) Ніхто на це ніколи не ображався)) бо він і справді був заселений чорнобильцями). З розповіді мами, від самого початку чорнобильців у Львові прийняли дуже добре. Забезпечували одягом, харчами і навіть меблями. Львів став нашою другою домівкою) Вдячна цьому місту за все… Що так тепло прийняв нас… Що дарував усе життя найкращих вчителів, де б я не навчалась! За моїх близьких друзів і просто хороших знайомих! Звичайно, за мою кохану сім’ю - чоловіка і діток! За можливість реалізуватись! За моє щасливе життя! Вдячна батькам, які у зовсім молоді роки з двома маленькими дітьми на руках, зуміли прийняти стільки правильних рішень!!! У Львові я завжди почувала себе, як вдома…Хоча до цих пір при знайомстві мені інколи кажуть «Ви, мабуть, не місцева…?»🤔 Це завжди в мене викликає посмішку)).  Видає мене не «львівська» мова)) Частинка маленької батьківщини таки залишилась в мені назавжди…" - публікує слова Світлани Лисцевої  "Електронна книга скарг України".
Контакти для журналістів та правоохоронців приховано!
Ми можемо надати контакти скаржника журналістам та правоохоронцям, зазвичай це телефон та е-мейл, для цього потрібно сплатити послугу згідно тарифу.
1 деньМінімальний

Після оплати ви отримаєте контакт скаржника, зазвичай це номер телефону та його е-мейл адреса

Ціна: 63 грн
Обрати тариф
Рекомендований тариф1 місяцьСередній

Після оплати ви отримаєте контакти скаржника, зазвичай це е-мейл адреса та його номер телефону. Обираючи цей тариф, усі контакти будуть вам доступні протягом місяця.  

Ціна: 220 грн
Обрати тариф
6 місяцівПрофі

Після оплати ви отримаєте контакти скаржника, зазвичай це е-мейл адреса та його номер телефону. Обираючи цей тариф, усі контакти будуть вам доступні протягом півроку.  

Ціна: 730 грн
Обрати тариф
Поділитись:
Останні скарги
На що скаржаться українці і яке найкриміногенніше місто? Звіт нашого порталу
Аферистка-роботодавець купається в чужих грошах: відправляє українців до Німеччини та кидає
Лісничі вбили рідкісну тварину, а їх начальника Зеленський визнав "Заслуженим лісником України"
Роботодавець-шахрай обдурює українців у Берліні: гроші взагалі не віддає, а робочі голодують
Власниця агенства з працевлаштування відправляє українців не на роботу, а в рабство
"Обігнали Трампа": зарплати українських чиновників перевищили доходи президента США
Трудове рабство: українці працювали на заводі в Чехії безкоштовно. Грошей так і не дочекались
Міністерство освіти хоче ввести дистанційне навчання на постійну основу. Батьки шоковані
"Зупиніть свавілля поліції!": українці скаржаться на протиправні дії правоохоронців
"За 3 місяці "ЗЕленої осені" загинуло більше українських бійців, ніж за весь 2018 рік"
Стрічка