“Вікіпедія” впливає на мову наукових публікацій

А що робити, нові технології не спинити

Хоча “Вікіпедія” — один з найпопулярніших сайтів у світі, вчені рідко цитують її у своїх статтях: в науковій спільноті це моветон. Виявляється, однак, що науковці таки читають “Вікіпедію”, а термінологія та стилістика її статей непомітно перебираються в наукові публікації. Дослідження американських вчених доводить, що слова і фрази зі статей, опублікованих недавно у “Вікіпедії”, часто з’являються і в наукових працях, – пише видання “Збруч”.

Головний автор дослідження Ніл Томпсон з Массачусетського технологічного інституту, який вивчає поширення інновацій, стверджує, що це суперечить усталеній академічній культурі, яка знецінює “Вікіпедію” як джерело достовірної інформації. Багато університетів, зокрема МТІ, застерігають студентів, щоб ті не зазначали “Вікіпедії” у списку літератури в своїх академічних роботах. Дослідження Томпсона, опубліковане 20 вересня на сервері препринтів Social Science Research Network, доводить, що “Вікіпедія” для вчених насправді слугує важливим джерелом огляду найновіших публікацій, яке постійно оновлюється. Томпсон не має нічого проти цієї функції “Вікіпедії”. “В ідеалі вона і повинна її виконувати”, — каже він.

Щоб простежити вплив “Вікіпедії” на науку, Томпсон та його співавтор Дуґлас Ханлі, економіст з Піттсбурзького університету, провели дослідження: вони замовили аспірантам-хімікам 43 статті для “Вікіпедії” на теми, яких ще у ній не висвітлювали. В січні 2015 року вони завантажили на сайт випадкову половину з цих статей, тоді як іншу зберегли для контрольних цілей. Станом на лютий 2017 року ці статті з хімії проглянули близько двох мільйонів разів.

Наступним кроком було проаналізувати тексти п’ятдесяти наукових журналів з хімії з найвищим імпакт-фактором. Вчених цікавили статті, опубліковані з січня 2015 р. до листопада 2016 р., тобто майже протягом двох років з часу появи у “Вікіпедії” аспірантських публікацій.

За допомогою методів інтелектуального аналізу тексту Томпсон і Ханлі встановили, що “Вікіпедія” вплинула на мову наукових публікацій і сприяла дифузії нових слів у науку. На кожних 250 слів припадав приблизно один новий термін з “Вікіпедії”, — розповідає Томпсон журналу Nature.

Вони встановили також декілька закономірностей. Зокрема, в менше цитованих журналах вплив “Вікіпедії” є більшим, ніж в престижних виданнях з великим імпакт-фактором. Крім того, дифузія “Вікіпедії” помітніша в бідніших країнах. Ханлі пояснює це тим, що в бідніших країнах науковці часто мають обмежений доступ до дорогих журналів і тому змушені більше використовувати “Вікіпедію” як джерело інформації про останні наукові досягнення. У цьому сенсі “Вікіпедія” виконує важливу роль поширення наукових знань до людей з меншою кількістю ресурсів.

Не всі, однак, погоджуються з висновками Томпсона і Ханлі. Фахівець з обробки даних з Університету Макквайра у Сіднеї (Австралія) Адам Данн вважає, що вчені використовують “Вікіпедію” радше як інструмент стандартизації своєї мови, ніж як джерело наукової інформації. А Пауліна Зардо з Квінслендського технологічного університету в Брісбейні (Австралія), яка вивчає специфіку перекладу наукової термінології, вважає, що вплив “Вікіпедії” на поширення нових наукових ідей методологічно дуже важко перевірити. Вона, однак, підкреслює сильні сторони аналізу Томпсона і Ханлі, зокрема те, що він доводить, що вчені таки звертаються до текстів, написаних для загальної аудиторії.

Ніл Томпсон сподівається, що його аналіз заохотить вчених присвятити більше сил і часу, щоб покращити “Вікіпедію”. Один зі способів цього полягає у тому, щоб наукові журнали та спонсори стимулювали вчених писати якісні статті для онлайн-енциклопедії, наприклад, дописувати у “Вікіпедію” одразу після публікації своїх статей у фахових журналах. Окремі наукові видання це вже практикують. Наприклад, журнал RNA Biology, починаючи ще з 2008 р., зобов’язує своїх авторів викладати нову інформацію про РНК у формі коротких резюме у стилі “вікі”, які автоматично відображаються у “Вікіпедії”. За словами заступника головного редактора журналу Пола Ґарднера, виглядає на те, що студенти та науковці активно використовують ці резюме, хоча редактори журналу ще не перевіряли цього так детально, як це зробили Томпсон та Хенді.

Mark Zastrow

Wikipedia shapes language in science papers

Nature, 26/09/2017

Опубліковано: "ЕКСУ"

"Електронна книга скарг України" - сайт кожного українця. Це віртуальний місток між людьми, у яких є проблеми, і журналістами, які шукають таких людей!

Читайте також

У нас дуже гарна розсилка. ПОДИВИТИСЯ ПРИКЛАД
Ми з Вами вже хвилину.
Давайте продовжимо?
Підпишіться, щоб отримувати якісну аналітику та цікаві статті 
Підписатися!
Ні. дякую!
"Електронна книга скарг в Білій Церкві"Електронна книга скарг Закарпаття" (готується до запуску)
Ми в інших містах