Електронна книга скарг України

lorem

Закарпатські поліцейські підтасували справу. Чоловіка, що хотів допомогти – посадили на два роки

Чудова робота, товариші офіцери!

До “Електронної книги скарг України” написав наш читач Іван, який розповів свою історію знайомства із правосуддям та добротою. Каже, що допоміг одного разу людині, а за це його Закарпатські слідчі хочуть посадити за грати. 

ОСЬ ЙОГО СКАРГА:

“08.10.2016 року, перед моїм будинком, по вулиці Молодіжна, 6 це в Перечині, я став свідком злочинних дій мого сусіда Іванча І.І. проти іншого сусіда Головея Ю.Ю., проти якого застосовувалася фізична сила побиття з удушенням. Для того, щоб запобігти злочину і врятувати від можливої смерті мого сусіда Головея Ю.Ю., я розборонивши їх, викликав поліцію так як Іванчо І.І. почав привселюдно погрожувати фізичною розправою та смертельним залякуванням мене та сусіда Головея Ю.Ю.

Через деякий час, прибув наряд поліції, де почав брати пояснення від потерпілого сусіда Головея Ю.Ю., від мене та сусідів які бачили і чули погрози з боку Іванча І.І. в мою адресу та Головея Ю.Ю.. Після тривалої розмови з поліцією Іванчо І.І. викликав швидку допомогу.

За декілька днів, мене було визвано в якості свідка по даному інциденту до Перечинського відділення поліції Ужгородського відділу ГУНП в Закарпатській області, до старшого слідчого капітана поліції Мицянка А.М., якому я розповів вище описані події, які відбулися 08.10.2016 року.

Під час розповіді, старший слідчий капітан поліції Мицянка А.М. кричучи на мене при своїх колегах, почав звинувачувати мене в побиті Іванчо І.І.. За декілька днів, мені зателефонував старший слідчий капітан поліції Мицянка А.М., який сказав мені, щоб я проїхав з ним для підписання якихось важливих документів. Приїхавши за мною додому, я поїхав з ним, але замість районного відділу поліції – він завіз мене на одну з вулиць, м. Перечина, яка не є по дорозі до райвідділу поліції. Я запитав, які документи необхідні до підписання і без юридичної консультації, нічого підписувати не буду, почувши це, старший слідчий дуже розізлився і відвізши мене додому, сказав мені з’явитися на 10 годину до відділку поліції.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “ЯК ОБ’ЄДНАННЯ “КАРПАТСЬКА СІЧ” ПОВ’ЯЗАНА ІЗ ТЯГНИБОКОМ ТА ЛІДЕРОМ ПРАВОГО СЕКТОРУ

Через деякий час мені було пред’явлено підозру в вчиненні злочину проти Іванча І.І., а саме побиття його. Після вручення мені підозри, розпочалося досудове розслідування.

В процесі якого, мене було викликано до Перечинської прокуратури, а саме: до прокурора Швед І.І., де я розповів про вище зазначені події які відбулися 08.10.2016.

Після чого прокурор сказав до мене, що якщо дана справа передається в суд, то я вже є винен на 80 відсотків. Після розмови з одним прокурором, мене запросив на розмову до себе інший прокурор даного району Стефанцов А.М.., якому я знову розповів про події які відбулися 08.10.2016 року, але прокурор зазначив, що у досудовому розслідуванні, стали відомі свідчення, моєї сусідки Антонюк Г.М., про те, що вона чітко бачила, як я наносив чотири удари по Іванчо І.І., на що я відповів, що дана особа не могла бачити події, так як вона живе віддалено від місця події і не могла нічого бачити.

Через деякий час, розпочалося перше судове слухання в Перечинському районному суді, в якому мене звинуватили в кримінальній відповідальності передбаченій ч.1 ст. 122 КК України.

На першому судовому засіданні, яке відбулося 02.02.2017 року, обвинувачення в суді підтримував прокурор Швед І.І., я відмовився визнавати свою провину у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 122 КК України. Після чого почався розгляд справи по суті.

Вже на другому слуханні обвинувачення в суді підтримував інший прокурор, а саме: Стефанцов А.М..

Все обвинувачування ґрунтувалося на тому, що я, Мацак І.М. безпідставно напав на Іванчо І.І., який в усній формі сварився зі своїм сусідом Головей Ю.Ю., відкинувши той факт, що Іванчо І.І. завдавав фізичного насильства проти Головей Ю.Ю., з явними ознаками загрози життю. В судовому засіданні, я чітко намагався пояснити, за яких обставин я був змушений втрутитися в даний конфлікт, але суд жодного разу не прийняв моїх свідчень до уваги.

Потерпілий Іванчо І.І. у судовому засіданні посилався на той факт, що після інциденту з Мацак І.М., він отримав тілесні ушкодження, а саме перелом 9,10,11 ребер з правого боку і надав висновок експерта Ужгордського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи – Данкулинець (Тайглер) Віталії Йосипівної ( №1098 від 03 листопада 2016року ). У судовому слухані мною був заявлений свідок Яцкович М., який чітко заявив, що 19.09.2016 року, перебуваючи в Перечинській центральній районній лікарні він зустрівся з Іванчо І.І, який на той час вже жалівся на біль у правому боці грудної клітини і очікував на прийом до лікаря. На адвокатський запит мого захисника Мулеса М.В. до Перечинської Центральної районної лікарні була надана відповідь, що у день інциденту 08.10.2016 року, згідно листа Перечинської Центральної лікарні від 23.03.2017, №96/2017 повідомлено і задокументовано, що 08.10.2016 року, 14,30 к.ч. потерпілому було зроблено рентгенографію органів грудної клітки і поставлений чіткий діагноз: Перелом 8 ребра з правого боку. Що суперечить висновку експерта який був зроблений півтора місяця потому, а саме про перелом 9,10,11 ребер. Що чітко показує, що на час звернення потерпілого до Перечинської Центральної районної лікарні перелом 9,10,11 ребер був відсутній і дані переломи не мають відношення до подій які відбулися 08.10.2016 року. Але такі явні розбіжності, не бралися до уваги, ні слідчим ні прокурором.

Також в судовому слухані та під час досудового слідства, я та Головей Ю.Ю. неодноразово заявляли, що станом на 08.10.2016 року Іванчо І.І, вже був з певними ознаками травмування при переломці ребер, а саме ходив з простирадлом перев’язаним на грудній клітині. Але ні моїх слів, ні слів свідків, ні слідчим, ні на суді не було враховано.

На судовому слухані потерпілий надав свідка, свою співмешканку Пузакулич К. В., яка ствердила, а саме показала, що Мацак І.М. підійшов до Іванчо І.І, ззаду схопивши його двома руками за шию і ногою, а саме коліном, наніс один удар з лівого боку але згідно діагнозу Перечинської Центральної районної лікарні травма була з правого боку. На моє запитання, де вона, як свідок знаходилася, вона не могла відповісти. Я та два свідки захисту, Головей Ю.Ю. і Мучичка В.В., які знаходилися безпосередньо на місці події, чітко ствердили, що Пузакулич К. В. не була присутня під час інциденту. Наступний свідок обвинувачення Антонюк Г.М. ствердила, що чітко бачила як, я наніс чотири удари ногою по Іванчо І.І. ( що суперечить висновку експерта), Але в судовому слухані сам потерпілий заявив, що Антонюк Г.М., він не бачив, що також підтвердили я та свідки Головей Ю.Ю. і Мучичка В.В., що даної особи на місці події не було. Також в судовому слуханні, свідок обвинувачення Антонюк Г.М. скаржилася судді на поганий зір. Також в судовому слуханні свідчення потерпілого та свідків обвинувачення та висновок експерта суттєво різниться. Потерпілим не було надано жодних доказів, стосовно втрати ним працездатності і у витягу з документів Перечинської Центратральної районної лікарні від 23.03.17 № 96/2017 зазначається, що у період з 01.10.16-31.12.16 потерпілий не перебував на лікуванні.

По закінченню судового процесу, суд опираючись на дані свідчення ухвалив, визнати мене винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 122 КК України і призначив покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.ст. 75,76 КК звільнити від відбування призначеного покарання з випробування, якщо я протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчиню нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки… (Вирок від 19 квітня 2017 року, кримінальне провадження №12016070130000445)

По вироку суду, мною була подана апеляція до Апеляційного суду Закарпатської області від 29.06.2017 року. Також паралельно прокуратурою Закарпатської області було подано апеляцію (№04/2/2-1332 вих-17 від 15.05.2017) на вирок Перечинського районного суду від 19 квітня 2017 року, де вони просили вирок Перечинського районного суду від 19.04.2017 року, стосовно Мацак Івана Михайловича, за ч. 1 ст. 122 КК України змінити. Виключити з мотивувальної частини вироку висновок суду про наявність у діях Мацака І.М. такої кваліфікуючої ознаки ч.1 ст. 122 КК. України як спричинення потерпілому тривалого розладу здоров’я. Також в ході апеляційного розгляду провадження просила дослідити висновок судово-медичної експертизи №  1098 від 16.11.2016 року. Але під час апеляційного слухання Прокуратура Закарпатської області відмовилася від апеляційної скарги. Не розглядався висновок експерта як документ який має сумніви приналежності до подій 08.10.2016 року. І вирок залишився без змін.

Мною були подані заяви, а саме:

Дві до Перечинського відділення поліції Ужгородського відділу ГУНП в Закарпатській області, за неправдиві свідчення у суді під присягою, свідків обвинувачення Антонюк Г.М. та Пузакулич К.В., але поліція в встановленні законом строки не внесла мої заяви до єдиного реєстру досудових розслідувань, мотивуючи свою бездіяльність тим, що на розгляді Перечинського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження №12016070130000445, в якому скаржник Мацак І.М. являється обвинуваченим, а тому правдивість (неправдивість) показань свідків підлягають оцінці при винесені рішення, але на підставі ухвал суду, суд зобов’язав Перечинське відділення Ужгородського відділу ГУНП в Закарпатській області, внести відомості про кримінальні правопорушення до єдиного реєстру досудових розслідувань.

На даний час є дві постанови відділення поліції Ужгородського відділу ГУНП в Закарпатські області:

  • від 30 листопада 2017 року, яку я отримав лише після неодноразового усного звернення в поліцію 06.02.18 року, про закриття кримінального провадження проти Позакулич К.В.,

№12017071030000338, слідчий лейтенант поліції Лаб’як В.І.

  • від 07 липня 2017 року, яку я отримав лише після неодноразового усного звернення в поліцію 22.02.18 року, про закриття кримінального провадження проти Антонюк Г.М.

№12017071030000137, старший слідчий капітан поліції Мицянка А.М.

Третя заява була звернена до Ужгородського ВП ГУ МП в Закарпатській області про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України – винесення медичним експертом Ужгородського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи Данкулець Віталією Йосипівною завідомо неправдивого висновку. Але як і попередні дві заяви поліція не внесла її до єдиного реєстру досудових розслідувань. Лише на підставі судового рішення, третя заява повинна була внестися до ЄРДР згідно Ухвали Ужгородського міжрайонного суду Закарпатської області від 08.12.2017

№308/9865/17, яка зобов’язала уповноважених осіб Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатський області в нести відомості до ЄРДР від 28.09.2017, але на даний час я так і неповідомлений про розгляд моєї заяви.

В жодних провадженнях ні мене як потерпілу особу, ні свідків, не було опитано слідчими, та не проводилися жодні слідчі дії.

Також після судового процесу 30.03.17 року, на свідка захисту Головей Ю.Ю, спричинювався тиск з боку потерпілого Іванчо І.І., який будучи в стані алкогольного сп’яніння, погрожував фізичною розправою вигукуючи нецензурною лайкою в адресу свідка, що прийде вночі до нього додому відірве йому голову. В результаті чого Головей Ю.Ю викликав наряд поліції, який зафіксував і прийняв заявку від Головей Ю.Ю., про протиправні дії відносно нього. Але поліція відписала, що склад кримінального та адміністративного правопорушення у діях Іванчо І.І. – відсутні.

На даний час, я намагаюся притягнути до кримінальної відповідальності неправдивих свідків, та у Вищому Спеціалізованому Суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ скасувати вирок Перечинського районного суду від 19.04.17 року та Ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 29.06.17, якими мене визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 122 КК України. Мотивуючи це тим, що під час винесення вироку Перечинський судом, не було враховано того, що свідки обвинувачення путаються в своїх свідченнях, суперечать заявленим подіям обвинувачення, та не відповідають висновку експерта, а свідчення свідків захисту не ставилися під сумнів і не бралися судом до уваги. Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. В даному судовому вироку жодні сумніви щодо доведеності вини особи не тлумачилися на мою користь, що є прямим порушенням 3 ст. 62 Конституції України.

На підставі вище зазначеного, прошу Вашої допомоги, а саме щоб під час Касаційного судового розгляду, були неухильно дотримані мої Конституційні та законні права. Щоб суд оцінив всю доказову базу, на яку опиралося обвинувачення Перечинської прокуратури. Та дослідити, чому під час апеляційного суду, прокуратура відмовилась від обвинувачення, а суд не пом’якшив моєї провини. Відповідно до закону України притягнути до відповідальності неправдивих свідків, так як поліція і інші інстанції всіма можливими способами затягують і не вбачають складу злочину у брехні під присягою, провести досудове слідство не лише на папері. Також дослідити, чому коли була погроза фізичної розправи над свідком захисту, за його свідчення під присягою в суді, поліція у діях Іванчо І.І. не вбачала склад кримінального та адміністративного правопорушення. Чи у бездіяльності поліції не має корупційного складу злочинну, коли взаємна порука прикриває грубе порушення процедур і законів України в результаті чого порушуються основні засади Конституції України.

Надати правову оцінку діянням та бездіяльності поліції та прокуратури Закарпатської області. Чи вони відповідають Третій статті Конституція України.

Притягнути до відповідальності всіх тих осіб, через які були порушенні мої права.

Також прошу захистити від можливого незаконного тиску на мене та мою родину з боку тих осіб з чиєї вини мене було визнано винним.

Прокуратурі та поліції Перечинського району нагади, що згідно правового принципу презумпції невинуватості, жодна особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством, і встановлено вироком суду, який набрав законної сили”, – написав він.

 

 

Опубліковано: "ЕКСУ"

"Електронна книга скарг України" - сайт кожного українця. Це віртуальний місток між людьми, у яких є проблеми, і журналістами, які шукають таких людей!

Читайте також

У нас дуже гарна розсилка. ПОДИВИТИСЯ ПРИКЛАД
Ми з Вами вже хвилину.
Давайте продовжимо?
Підпишіться, щоб отримувати якісну аналітику та цікаві статті 
Підписатися!
Ні. дякую!