В КМДА назріває бунт. В департаменті земресурсів не погоджуються із масовим звільненням

І знову чиновники з КМДА просять журналістів втрутитися в їхню проблему

До “Електронної книги скарг України” написав наш читач Сергій, який скаржиться на те, що його та його колег незаконно звільняють з посади. Просить журналістів якомога швидше втрутитися в протиправні, на його думку, дії нового керівника. 

ОСЬ ЙОГО ЛИСТ:

“В місті Києві виникла надзвичайна ситуація, яка пов’язана з грубим зловживанням службовим становищем щодо протиправного звільнення робітників.

Я, Приймак Сергій Олексійович, 04.06.1960 р.н. – працюю в КМДА вже понад 25 років, загального трудового стажу маю понад 40 років також на моєму утриманні знаходиться дружина інвалід ІІ групи (діагноз – захворювання Паркінсона).

Неодноразово, за сумлінню працю, відповідальне ставлення до службових обов’язків, дотримання дисципліни та високого звання державного службовця, був відзначений грамотами та подяками від Київських міських голів та від попередніх директорів Департаменту земельних ресурсів.
За весь час роботи на державній службі жодного разу не притягався до відповідальності.

В кінці липня 2018 року міський голова Кличко В.В. призначив на посаду директора Департаменту земельних ресурсів – Оленича Петра Сергійовича та видано

Розпорядження Київського міського голови від 16.08.18р. №562 про затвердження нової структури Департаменту земельних ресурсів.
31.08.2018 року мені почали погрожувати звільненням, у грубій формі, пропонувати писати заяву на звільнення за власної ініціативи.

Окрім мене, незаконні вказівки щодо примусового звільнення отримали такі робітники департаменту:
Шайдюк Олексій, , Комарницька Анастасія, Іванова Валентина, Турко Наталія, Дідківська Світлана, Мосійчук Юрій, Кулаковський Юрій, Артюхов Андрій, Іваненко Ігор, Кадькаленко Юрій, Ваньчук Ярослав, Пшеничний О.О. та інші. (деякі з цих осіб також зверталися зі скаргами)
31.08.2018р. мене викликала начальник відділу кадрів Кохан Оксана Григорівна і надала мені завідомо незаконну вказівку звільнитися до 03.09.2018р., або за згодою сторін стати на біржу праці. Вона мені повідомила, що говорить від імені директора Оленича П.С. та від Київської міської адміністрації і сказала, що для мене немає місця в Департаменті.

При цьому, не надано жодних пояснень, на підставі чого я мушу через два дні звільнитися. Жодних попереджень мені не вручено про вивільнення за два місяці, як того вимагає чинне законодавство України, зокрема ст. 49-2 Кодексу законів про працю України, а також міжнародне законодавство – це статті 4, 11 Конвенції МОП №158.

Окрім того, стати на біржу за згодою сторін це вкрай невигідні умови, оскільки при такому розкладі, ставши на біржу, людина 90 днів не отримує виплат, а потім будуть сплачується лише мінімальний розмір заробітної плати. Також звертаю Вашу увагу, що до виходу на пенсію мені залишилось 1 рік та 8 місяців, і таку дяку за сумлінне виконання своїх службових обов’язків понад 25 років я отримав.

Інше діло, коли на біржу ставлять по скороченню штату і роблять відмітку у трудовій книжці. В такому випадку люди отримують виплати за повну заробітну плату.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “ЧИНОВНИК КМДА ЗВЕРНУВСЯ З ВІДКРИТИМ ЛИСТОМ ДО ЖУРНАЛІСТІВ

Відповідно до ч.4 ст. 23 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» допомога по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних ичин, призначається відповідно до частин першої та другої цієї статті, і
її виплата починається з 91-го календарного дня.

Однак Київська міська державна адміністрації не приймала жодного рішення щодо скорочення чисельності штату у Департаменті земельних ресурсів і по скороченню штату звільняти будь кого відмовились.

При цьому, моєму мені залишилося лише півтора року до пенсії, а згідно ст. 42 Кодексу законів про працю України працівників, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат – заборонено звільняти чи скорочувати.
Верховна рада України не просто так прийняла цю норму закону, а з метою забезпечити людям соціальну захищеність та збереження робочого місця.

Окрім того за ст. 42 КЗпП переважне право на залишення на роботі надається працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

Так, службовим обов’язком начальника відділу кадрів Кохан О. знати законодавство України, а також міжнародні конвенції щодо порядку вивільнення державних службовців.

Вважаю, що директор Департаменту земельних ресурсів Оленич П.С. перебуваючи у змові з начальником відділу кадрів Кохан О., надає їй протиправні вказівки, такі як: незаконно змусити працівників департаменту звільнятися з роботи, а також провести таке незаконне звільнення.

Відповідно до ст. 60 Конституції України, ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.
Однак директор Оленич П.С. вдається до морального тиску на мене та інших робітників департаменту і погрожує їм звільненням по статті, якщо ті не звільняться за власним бажанням.

Така неприйнятна поведінка державного службовця Оленича П.С. – це чистого роду тиранія, анархія і ганьба для держави.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Право на працю – одне з фундаментальних прав людини, встановлене міжнародно-правовими актами. Право на працю і захист від безробіття проголошено Загальною декларацією прав людини (ООН, 1948 р.), Міжнародним Пактом про економічні, соціальні та культурні права (ООН, 1966 р.), ратифікованим

Верховною Радою УРСР, Конвенціями і Рекомендаціями Міжнародної організації праці (МОП). На європейському рівні право на працю встановлено Європейською соціальною хартією (Рада Європи, 1961 р., переглянута у 1996 р.), підписаною Україною при вступі до Ради Європи.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Як зазначив Європейський Суд з прав людини у справі «Волков проти України» – 165. що приватне життя «включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру» (див. рішення від 7 серпня 1996 року у справі «С. проти Бельгії» (С. v. Belgium), п. 25, Reports 1996-III). Стаття 8 Конвенції «захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом» (див. рішення у справі «Прітті проти Сполученого Королівства» (Pretty v. the United Kingdom), заява № 2346/02, п. 61, ECHR 2002-III).

Поняття «приватне життя» в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом (див. рішення від 16 грудня 1992 року у справі «Нємець проти Німеччини» (Niemietz v. Germany), п. 29, Series А № 251-В). Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на «приватне життя» (див. рішення у справах «Сідабрас та Джяутас проти Литви» (), заяви №№ 55480/00 та 59330/00, п. 47, ECHR 2004-VIII, та «Бігаєва проти Греції» (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05, пп. 22-25, від 28 травня 2009 року). Схожим чином, звільнення з посади було визнане втручанням у право на повагу до приватного життя (див. рішення від 19 жовтня 2010 року у справі «Озпінар проти Туреччини» (), заява № 20999/04, пп. 43-48). Насамкінець, стаття 8 Конвенції охоплює питання захисту честі та репутації як частину захисту права на повагу до приватного життя (див. рішення у справах «Пфайфер проти Австрії» (Pfeifer v. Austria), заява № 12556/03, п. 35, від 15 листопада 2007 року, та «А. проти Норвегії» (А. v. Norway), заява № 28070/06, пп. 63 та 64, від 9 квітня 2009 року).

У зв’язку з цим в мене виникає достатньо обґрунтоване припущення вважати, що начальник відділу кадрів Кохан О. та директор Департаменту земельних ресурсів Оленич П.С. перебувають у злочинній змові і зловживають службовим становищем, що у відповідності до ч.2 ст. 28 та ч.1 ст.364 КК України є злочином, оскільки їхні спільні дії спрямовані на незаконне позбавлення людей робочого місця, порушення конституційного права на працю, примушування проти його волі звільнитися з роботи з порушенням законодавства України, окрім того, це є протиправним вручанням у право людини на повагу до приватного життя, що є грубим порушенням ст. 8 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», так як незаконне звільнення з роботи вплине на широке коло його стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного характеру. Також це буде мати негативні наслідки для сім’ї, оскільки втрата роботи негативно вплине на матеріальний сімейний добробут. Крім того, протиправне звільнення негативно вплине і на його професійну репутацію.

Я більше 25 років життя віддав державній службі в Департаменті земельних ресурсів, завжди вчасно та сумлінно старався виконати доручену мені роботу, ніколи ні з ким не йшов на конфлікти (в особливості з керівництвом), завжди з добротою і повагою ставився до всього колективу департаменту та керівництва КМДА, і не заслуговує на те, аби перед пенсією, зі мною так повелися.

А в цей час, наскільки мені відомо, директор Оленич П.С. планує під тиском, незаконно і у примусовому порядку звільнити до 25 людей, а може й більше. Тобто в центрі Києва, в державній установі відбувається цинічне свавілля, а саме відбувається масове і незаконне звільнення людей, які працюють старанно і сумлінно, тим більше, стаж деяких працівників перевищує 10-15 років. Ці люди є кваліфікованими працівниками і не заслуговують на таке ставлення до себе.

Деяким людям, також, зовсім мало, залишилося до пенсії. У деяких працівників, які через рік-два виходять на пенсію, є хворі родичи, які потребують матеріального забезпечення.

Згідно ст. 49-2 Кодексу законів про працю України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України

“Про зайнятість населення”, власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Відповідно до ст. 42 Кодексу законів про працю України, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:
3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

Вбачається, що незаконні вказівки про звільнення отримали більше 10 людей, що у розумінні ст.49-2 КЗпП є масовим вивільненням і в такому випадку директор Оленич П.С. повинен був довести до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників, чого ним зроблено не було.

Ще раз повторюю, що ніякого скорочення штату не було, водночас на підставі Розпорядження Київського міського голови від 16.08.18р. №562 змінено структуру департаменту при такому самому числі штату працівників. В такому випадку працівникам повинні були запропонувати перейти в нову структуру, а не з порушенням закону виганяти з роботи не зрозуміло за що.

Звертаю увагу на ситуацію, що відбувається у департаменті і до якої Кличко В.В. має безпосереднє відношення.
04.09.18р. від моїх співробітників мені стало відомо, що робоче моє місце вже віддали іншій людині, без відома та згоди мене самого, а мої особисті речи перенесли у пакеті, тепер мені цікаво яке вони мали право їх чіпати, тим паче там знаходились мої особисті речі.

Тобто мене вже протиправно позбавлено права на працю, так як Оленич П.С. ввів в дію нову структуру департаменту з повним порушенням закону, без вручення працівникам жодних повідомлень та попереджень.

На робочі місця тих людей, яким незаконно наказали звільнитися, Оленич П.С. вже садить своїх людей, але при цьому попередні працівники все ще працевлаштовані і знаходяться в підвішеному стані.

Окрім того, Оленич П.С. поприводив з собою сторонніх осіб, які не працевлаштовані і надав їм доручення проводити співбесіди та вибирати кого звільняти, а кого залишити.

Це просто важко все пояснити і описувати. Такого свавілля і цинічного беззаконня у Департаменті земельних ресурсів не було ніколи, ні при якому керівництві.

Міжнародна конвенція МОП 158 прямо забороняє припиняти трудові відносини з працівниками без законних на те підстав.
Відповідно до ст. 4 Конвенції МОП N 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року – Трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов’язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.

Відповідно до ст. 11 Конвенції МОП №158 Працівник, з яким намічено припинити трудові відносини, має право бути попередженим про це за розумний строк або має право на грошову компенсацію замість попередження, якщо він не вчинив серйозної провини, тобто такої провини, у зв’язку з якою було б недоцільно вимагати від роботодавця продовжувати з ним трудові відносини протягом строку попередження.

Відповідно до ст.14 Конвенції МОП №158 Коли роботодавець планує провести звільнення з причин економічного, технічного, структурного або аналогічного плану, він, відповідно до національних законодавства й практики, якомога раніше повідомляє про те компетентний орган, надаючи йому відповідну інформацію, зокрема письмовий виклад підстав звільнення, відомості про кількість і категорії працівників, яких
воно може торкнутися, та строк, протягом якого його намічено здійснити.

Вважаю, що Оленич П.С., разом з начальником відділу кадрів Кохан О., вчиняють злочин, вчиняючи тиск на робітників департаменту щодо примушування їх звільнитися, що є грубим та цинічним порушенням Конституцію України, Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», Конвенції МОП №158, Загальної декларації прав людини, Кодексу законів про працю України, йде проти рішення Верховної ради України про забезпечення людям можливості спокійно допрацювати до пенсії, тим більше використовуючи владні повноваження, що є обтяжуючими обставинами.

За серпень 2018 року всі робітники департаменту були залишені без премій. Відповідальні особи вчасно подали Оленичу П.С. подання на преміювання згідно з чинним законодавством, але він не підписав його без жодних пояснень.

Проте Оленич П.С. преміює себе та своїх особистих помічників в повному розмірі!!!
Відповідно до п. 8.5. Положення «Про Департамент земельних ресурсів КМР (КМДА)» Директор розпоряджається коштами в межах затвердженого в установленому порядку кошторису Департаменту, несе персональну відповідальність за їх цільове використання;

Відповідно до п. 8.7. Положення, Директор без доручення діє від імені Департаменту, є розпорядником всіх рахунків Департаменту, а згідно п. 8.8 розпоряджається майном Департаменту.

Вважаю, що Оленич П.С., перебуваючи на відповідальній посаді державного службовця, запланував незаконно звільнити людей і таким чином за рахунок вільних робочих місць перечислити собі ті кошти, які виділялись би звільненим робітникам як заробітні плати і премії.
Вважаю, що Оленич П.С. має на меті фіктивно зачислити на місця звільнених людей, так звані «мертві душі» і враховуючи, що в середньому працівник отримував 8-10 тисяч грн. заробітної плати (з всіма добавками), відтак Оленич П.С. за рахунок звільнених людей і використовуючи «мертві душі» незаслужено збільшить собі заробітну плату до космічних сум.

Застосування Оленичем П.С. та Кохан О. погроз та приниження людської гідності, з підкресленням своєї посади та «особливого статусу» підриває авторитет державної влади, довіру суспільства до органів виконавчої влади, поширює думку щодо вседозволеності чиновників високого рангу та не відповідає званню державного службовця, що є порушення державним службовцем Присяги.

Виходячи із тексту Присяги, в основу поведінки держслужбовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недотримання яких і складає факт порушення присяги. Тому з прийняттям присяги на державного службовця покладаються не лише певні службові обов’язки, а й моральна відповідальність за їх виконання.

У зв’язку з цим під порушенням Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов’язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов’язків.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 14 березня 2017 року № 21-3968а16

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Сірик проти України» (Заява № 6428/07) п. 42 рішення Суд повторює, що одним із принципів верховенства права є те, що громадяни повинні мати можливість повідомляти компетентних посадових осіб держави про поведінку державних службовців, яка їм видається неправомірною або незаконною (див. п. 26 наведеного вище рішення у справі «Захаров проти Росії» (Zakharov v. Russia) та п. 28 наведеного вище рішення у справі «Казаков проти Росії» (Kazakov v. Russia)”, – написав він.

 

 

Електронна книга скарг України

lorem

Читайте також

У нас дуже гарна розсилка. ПОДИВИТИСЯ ПРИКЛАД
Ми з Вами вже хвилину.
Давайте продовжимо?
Підпишіться, щоб отримувати якісну аналітику та цікаві статті 
Підписатися!
Ні. дякую!
- 40% НА ПОДАЧУ СКАРГ. НЕ ПРОґАВ
НЕХАЙ ПРОБЛЕМИ ВИРІШУЮТЬСЯ САМІ - ТИСНИ, ЩОБ ДІЗНАТИСЯ ЯК