Суд не враховує факт фальсифікації документів

До «Електронної книги скарг України» написав наш читач Володимир, він переконує, що проти нього підробили документи, а судді не беруть цього до уваги. ОСЬ ЙОГО ЛИСТ: Контакти для журналістів:  “Я звертаюся...
sud-pravosuddia-sudia-vyrok-pokarannia
Фото: 112.ua

До «Електронної книги скарг України» написав наш читач Володимир, він переконує, що проти нього підробили документи, а судді не беруть цього до уваги.

ОСЬ ЙОГО ЛИСТ:

Контакти для журналістів: 

“Я звертаюся до Вас із проханням допомогти мені у відновленні Конституційних прав, у моєму випадку це частина 2 статті 19 (органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України) та частина 6 статті 43 (громадянам гарантується захист від незаконного звільнення), оскільки для цього є всі необхідні документи (у разі необхідності я за Вашим проханням обов’язково їх надам), які повністю доводять те, що всі документи стосовно мене сфабриковані, але суди просто ігнорують усі докази та не вказують їх у своїх постановах (ухвалах), оскільки якщо будуть вказувати, то вони не виконають прохання відповідача.

Я звертаюсь до Вас, оскільки до сьогодні я все-таки вірив у справедливість та законність. Але коли одного разу я зайшов до єдиного Державного реєстру судових рішень України по своїй адміністративній справі № 2а-16383/09/2670 (К/800/48091/14), то навіть і не здивувався, що рішення по моїй справі Вищим адміністративним судом України уже прийнято без моєї участі, так само, як і Київським апеляційним адміністративним судом –  тобто «Сам Собі Режисер». Чому не здивувався, бо подивився, хто із суддів Вищого адміністративного суду України приймав таке рішення (третя судова палата Амєлін С.Є. та Кобилянський М.Г.), а саме вони 22 травня 2013 року разом зі своїм керівником третьої судової палати Юрченком В.В. приймали ухвалу по моїй адміністративній справі № 2а-16383/09/2670 (№ К- 29183/10), де встановили, що у період з 30 серпня 2009 року по 16 вересня 2009 року (оспорюваний наказ чітко вказує, що нібито у період з 13 серпня 2009 року по 16 вересня 2009 року) я чомусь не виходив без поважних причин на роботу та місце мого перебування нікому не було відоме.

Я був відсутній на службі без поважних причин, оскільки належних доказів на підтвердження поважності причин відсутності на службі суду не надав, однак відповідно до положення ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обо’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, при цьому чомусь ніби «забули» в своїй ухвалі частково задовольнити мою касаційну скаргу, а коли суду були надані незаперечні докази і судді це розуміли, вони послались на вимоги частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, де суд касаційної інстанції не може розбирати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. І це при тому, що всі законні підстави направити мою справу на новий розгляд були, згідно прийняття рішення відповідно р. 1 ст. 2 Кодексу аміністративного судочинства України, оскільки в основному суді при прийнятті рішення керувались цією нормою Закона.

Крім того, відповідач ГУМВС України в м. Києві постійно на всіх судових засіданнях, де мені пощастило бути присутнім, говорив лише одну річ, цитую: «наказ підписав Ярема», що в усіх випадках зразу ж міняло поведінку суддів в інший бік.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Видавництво “Ранок” публікує нецензурні книжки для дітей»

Також чинне законодавство України чітко вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 214 КАС України прийняття касаційної скарги судом касаційної інстанції здійснюється відповідно до ч. 3 ст. 15-1 цього Кодексу, оформленої віповідно до ст. 213 КАС України. А згідно з ч. 3 п. 1 ст. 15-1 визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають на розгляді у суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень. Після визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи внесення змін до реєстраційних даних щодо цієї справи, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду не допускається, крім випадків, встановлених законом. Голова суду несе персональну відповідальність за забезпечення дотримання у судах порядку розподілу судових справ між суддями, передбаченого цією статтею.

А отже, судді Амєлін С.Є. та Кобилянський М.Г. не мають права брати участь у розгляді моєї адміністративної справи № 2а-16383/09/2670 (К/800/48091/14), оскільки, як я вже говорив, вони вже з порушенням законодавства прийняли рішення, а тому судді Амєлін С.Є. та Кобилянський М.Г. як зацікавленні особи в цій справі не можуть прийняти рішення згідно Конституції України, чинного законодавства України та Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, ст. 159, 160, 167, 220, 220-1, 230, 231.

При цьому суддя Вищого адміністративного суду України Олендер І.Я. на підставі ст. 214, 215, 216 КАС України 22 грудня 2014 року виніс ухвалу про відкриття касаційного провадження, а в подальшому після незаконного призначення йому суддів Амєліна С.Є. та Кобилянського М.Г. різко змінив визначення законодавства. При цьому, якби справді в моїх заявах та додатках про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по адміністративній справі № 2а-16383/09/2670 були відсутні будь-які підстави, які стосуються нововиявлених, то жоден із суддів не відкрив би будь-якого провадження, оскільки для цього і є чинне законодавство України.

А тому прошу Вас виправити цю помилку та розглянути мою справу в складі іншої колегії суддів із метою поновлення моїх конституційних прав та прийняття рішення відповідно до чинного законодавства України.

Прошу Вас також звернути увагу на те, що судді невипадково намагаються порушувати Конституцію та Закони України, вказуючи навмисно неправдиву інформацію в своїх ухвалах. Прикладом цього є те, що Окружний адміністративний суд міста Києва відповідно до ст. 165, 250 Кодексу адміністративного судочинства України 19 листопада 2013 року відкрив провадження за нововиявленими обставинами, оскільки для цього були всі законні підстави. При цьому, як я вже говорив, згідно з чинним законодавством першочергово прийняв рішення суддя Олендер І.Я..

Крім того, якби судді Амєлін С.Є. та Кобилянський М.Г., які, до речі, тривалий час перебувають на посадах суддів, мали честь і гідність або хоча б людську совість, то вони, безперечно, скористалися б підпунктами 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 27 та ч. 5 ст. 28 Кодексу адміністративного судочинства України як такими, що справді підтримують конституційні права своїх громадян та Законодавство України.

Завчасно вдячний Вам за розуміння та сподіваюся, що в нашій державі все-таки є справедливість та законність.

У разі небхідності при першому ж проханні надам будь-які матеріали та пояснення підтверджуючого характеру з цього приводу. З повагою, Володимир”

Опубліковано: "ЕКСУ"

"Електронна книга скарг України" - сайт кожного українця. Це віртуальний місток між людьми, у яких є проблеми, і журналістами, які шукають таких людей!

Читайте також

У нас дуже гарна розсилка. ПОДИВИТИСЯ ПРИКЛАД
Ми з Вами вже 50 секунд.
Давайте продовжимо?
Підпишіться, щоб отримувати якісну аналітику та цікаві статті 
Підписатися!
Ні. дякую!
"Електронна книга скарг в Білій Церкві"Електронна книга скарг Закарпаття" (готується до запуску)
Ми в інших містах