Невинного сина засуджують за вбивство

До «Електронної книги скарг України» написала наша читачка, вона переконує, що через численні порушення під час слідства її сина засудили на довгий термін за вбивство, якого він не скоював. ОСЬ ЇЇ...
sud-pravosuddia-sudia-vyrok-pokarannia
Фото: 112.ua

До «Електронної книги скарг України» написала наша читачка, вона переконує, що через численні порушення під час слідства її сина засудили на довгий термін за вбивство, якого він не скоював.

ОСЬ ЇЇ ЛИСТ:

Контакти для журналістів: 

“Я, Ензовіт Ульяна Михайлівна, мешканка міста Копичинці Гусятинського району Тернопільської області, звертаюсь до Вас із проханням про допомогу у захисті прав та законних інтересів мого сина Ензовіта Павла Володимировича, незаконно засудженого до тривалого терміну ув’язнення за злочин, котрого він не скоював.

Так, 27.10.2014 року у місті Копичинці Гусятинського району Тернопільської області трапилась жахлива подія – вбивство громадянина Сагайдака Дем’яна Ярославовича. Підозрюваним та обвинуваченим у скоєнні вищевказаного злочину був мій син – Ензовіт Павло Володимирович.

Однак хочу зазначити, що слідство та суд по цій справі були проведені поверхнево та упереджено. Хочу описати ряд абсурдних моментів, які відбувалися в процесі досудового слідства та судового розгляду.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Димохід піццерії заважає дихати будинку»

Шановні журналісти, чи можливо уявити вбивцю, котрий стирає відбитки пальців з усіх склянок та ймовірного знаряддя вбивства і тут же лягає «подрімати» біля пошматованого ним тіла?! Мабуть, що ні, однак, слід!ство і суд вирішили, що це нормальна, логічна поведінка вбивці, котрий завдав жертві вісімдесят одне ножове поранення!

Слідство навіть не звернуло увагу на той факт, що в кишенях светра, в якому спав мій син в момент вбивства, запхнувши руки всередину, не було ніяких слідів крові!

Також як на досудовому слідстві, так і в судовому процесі сторона обвинувачення не змогла пояснити, як саме в загиблого без взуття після начебто шарпанини з сином на брудній підлозі шкарпетки залишилися абсолютно чистими!

Весь судовий процес Ензовіта Павла Володимировича запитували, чому він не писав скарги про застосування до нього тортур начальником СКР Гусятинського РВ УМВСУ в Тернопільській області Зігрієм Я.І., о/у СКР Гусятинського РВ УМВСУ в Тернопільській області Мазником В.А. та начальником Гусятинського РВ УМВСУ в Тернопільській області Демчаном О.В..

Однак Підволочиський районний суд, подавши Ухвалу в обласну прокуратуру, отримав постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 420152100000000071 від 29.04.2015 року. Постанова про закриття була винесена старшим слідчим слідчого відділу прокуратури Тернопільської області, радником юстиції Клебаном О.Я. 19 червня 2015 року. У ній слідчий зазначив, що у кримінальному провадженні були допитані начальник СКР Гусятинського РВ УМВСУ в Тернопільській області Зігрій Я.І. та о/у СКР Гусятинського РВ УМВСУ в Тернопільській області Мазник В.А. Зазначені працівники міліції у своїх показаннях вказали на те, що будь-якого фізичного чи психологічного тиску стосовно мого сина не застосовували, а також із ним в період часу із 24.10.2014 року по 29.10.2014 року не зустрічалися. Окрім цього, Зігрій Я.І. та Мазник В.А. заявили, що участі в слідчих діях у кримінальному провадженні за підозрою Ензовіта П.В. за ст. 115 КК України не брали.

Проте вищевказані показання начальника СКР Гусятинського РВ УМВСУ в Тернопільській області Зігрія Я.І. та о/у СКР Гусятинського РВ УМВСУ в Тернопільській області Мазника В.А. суперечать показанням, які надав т.в.о. першого заступника начальника відділу – начальник СВ Гусятинського РВ УМВСУ в Тернопільській області Коновалюк В.В., допитаний в якості свідка під час судового розгляду кримінального провадження № 12014210070000351, внесеного в ЄРДР 27.10.2014 року. Так, свідок Коновалюк В.В. під час його допиту в судовому засіданні із розгляду кримінального провадження № 12014210070000351, внесеного в ЄРДР 27.10.2014 року, заявив, що ввечері 27 жовтня 2014 року, коли він увійшов у службовий кабінет СКР Гусятинського РВ УМВСУ в Тернопільській області, то побачив там мого сина та ще двох працівників СКР Гусятинського РВ УМВСУ в Тернопільській області, одним із яких був саме Мазник В.А.. Окрім цього, свідок Коновалюк В.В. підтвердив той факт, що так звану «явку з повинною» Ензовіт П.В. писав без участі захисника та в присутності згаданих вище працівників СКР Гусятинського РВ УМВСУ в Тернопільській області.

Хочу також звернути увагу на те, що в протоколі № 157 медичного освідчення для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп’яніння від 27.10.2014 року зазначено, що Ензовіта П.В. направив на освідчення саме Мазник В.А.

Окрім цього, як вбачається із протоколу проведення слідчого експерименту від 29 жовтня 2014 року, участь в слідчому експерименті, окрім мого сина, брав о/у СКР Гусятинського РВ УМВСУ в Тернопільській області Мазник В.А., про що свідчить його підпис під зазначеним протоколом проведення слідчого експерименту.

По-друге, під час судового розгляду кримінального провадження № 12014210070000351, внесеного в ЄРДР 27.10.2014 року, мій син неодноразово згадував про те, що коли його 27 жовтня 2014 року працівники СКР Гусятинського РВ УМВСУ в Тернопільській області Зігрій Я.І. та Мазник В.А. саджали в автомобіль ВАЗ темного кольору, щоб вивезти в ліс їх бачив та спілкувався із цими працівниками міліції («запитав, куди вони його везуть») заступник прокурора прокуратури Гусятинського району Миколаїв І.В..

Також слід додати, що Миколаїв І.В. протягом усього судового процесу зазначений факт його розмови 27 жовтня 2014 року із працівниками СКР Гусятинського РВ УМВСУ в Тернопільській області Зігрієм Я.І. та Мазником В.А. не спростовував.

Окрім цього, коли мій син 20.02.2015 року звернувся в прокуратуру Гусятинського району із скаргою від 19.02.2015 року про те, що його в камері райвідділу в смт. Гусятин побив начальник міліції Демчан О.В., прокурор Миколаїв І.В. запевнив його захисника адвоката Аламбець Н.М., що він особисто в той же день піде в райвідділ та витребує записи з камер відеоспостереження – але не зробив цього, і в результаті відеозаписи дивним чином стерлися.

У зв’язку з вищевикладеним виникає цілком логічне та справедливе запитання: для чого людям, які не скоювали правопорушення, обманювати слідчого та вказувати на те, що їх взагалі не було на місці події, коли факт їхньої присутності може бути підтверджений свідченнями як мінімум двох осіб (т.в.о. першого заступника начальника відділу – начальником СВ Гусятинського РВ УМВСУ в Тернопільській області Коновалюком В.В. та заступником прокурора прокуратури Гусятинського району Миколаївом І.В.) та письмовими доказами?!

Шановні кореспонденти, скажіть, будь ласка, у якій ще країні сторона обвинувачення не зацікавлена в явці основного свідка, в цьому випадку – Якимця Р.І., та відмовилася від його виклику в суд?

У якій ще державі прокурор дозволяє собі не з’явитися на проголошення обвинуваченим останнього слова та вироку?

І чи не свідчить це про домовленість між судом та прокуратурою?

І після цього, зробивши недостатньо для з’ясування правди, прокурор вимагає для мого сина особливо суворого покарання за злочин, якого він не вчиняв!

Стаття 62 Конституції України визначає, що особа вважається невинною у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувачувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року: «Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинним доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».

Однак на практиці ми стикаємось із принципом: «Чим жахливіший злочин, тим менше потрібно доказів, щоб засудити», – керівним правилом інквізиції.

Ця помилка згубила вже багато невинних людей, так, наприклад:

  • 5 липня 1983 року 29-річний Олександр Кравченко був розстріляний за вбивство, яке вчинив А.Р. Чикатило. У 1990 році розстрільний вирок стосовно Кравченка був скасований;
  • У справі так званого «пологівського маніяка» Сергія Ткача лише за офіційними даними було безвинно засуджено 14 людей, з яких: звільнені з місць ув’язнення після відбуття значних строків покарання – 3 особи; звільнені з психіатричної лікарні – 1 особа; відмовлено у звільненні – 2 особам; отримав інвалідність в колонії – 1; особа реабілітований посмертно – 1 особа; розстріляний – 1 особа.

Прошу Вас як мати незаконно засудженої дитини, чиє серце спрагле правди та справедливості, пролийте світло на темні обставини слідства та судового процесу по цій справі, а також допоможіть покарати перевертнів у погонах, які будують кар’єру на тортурах та брехні. 12.09.2015, Ензовіт У.М.”

Опубліковано: "ЕКСУ"

"Електронна книга скарг України" - сайт кожного українця. Це віртуальний місток між людьми, у яких є проблеми, і журналістами, які шукають таких людей!

Читайте також

У нас дуже гарна розсилка. ПОДИВИТИСЯ ПРИКЛАД
Ми з Вами вже 50 секунд.
Давайте продовжимо?
Підпишіться, щоб отримувати якісну аналітику та цікаві статті 
Підписатися!
Ні. дякую!
"Електронна книга скарг в Білій Церкві"Електронна книга скарг Закарпаття" (готується до запуску)
Ми в інших містах