Квартира-вбивця у Чернівцях. Все у плісняві, грошей на ремонт немає, а чиновники – футболять мати-одиначку

Історія з перших вуст.

До “Електронної книги скарг України” написала наша читачка Ганна, донька якої опинилася в страшних умовах, але вибратися із них вона самотужки не може. 

ОСЬ ЇЇ СКАРГА:

“Звертаюся до Вас з останньою надією, тому що зрозуміла, що влада не змінилася навіть після Майдану. Мене звати Гаманюк Анна, мені 30 років. Цей лист я пишу не для себе, а для моєї маленької донечки Лізи, їй майже півтора року.

Я мати-одиначка і виховую дитину сама. Ми проживаємо в м.Чернівці. Я живу разом з донькою і мамою-пенсіонеркою, яка вже майже нічого не бачить і не чує. Моя мама-дитина війни і мати-героїня, яка виростила п’ятьох дітей.

Мій батько помер,коли я закінчувала школу. Він був у Чорнобилі під час тієї трагедії, на самому початку, але документів про це немає, так як все було засекречено.

Ми проживаємо в полупідвальній, сирій квартирі. Цю квартиру мама отримала працюючи двірником у ЖРЕПі. В квартирі жахливий запах сирості, на стінах грибок і пліснява. Посуд, речі, меблі, навіть дитячі іграшки покриваються пліснявою. Саме через це мій брат, який прописаний в квартирі, немає можливості жити з нами – його донька має алергію і десь через півгодини після перебування в квартирі, починає задихатися.

Ще мій покійний батько звертався до Райвиконкому щодо придатності квартири для життя. Нам постійно обіцяли ремонт, навіть є замітки в ЖРЕПІ, що ремонт був запланований але грошей на нього нібито не стало. Мій батько як міг підтримував задовільний стан квартири, але сирість з часом взяла своє. Вона мабуть вже всередині самих стін і вивести її неможливо. Тяжко згадувати своє власне дитинство – від моїх речей завжди йшов запах сирості, меблі гнили, мені було соромно навіть друзів привести додому.

Коли я завагітніла і вже після народження Лізи ми робили деякі ремонтні роботи у квартирі – залили стяжку в кімнатах, обклеїли пінопластом стіни в маминій кімнаті. Я робила цей ремонт навіть за гроші дитини, але на жаль, їх не вистачило і в спальні-дитячій стіни залишились плісняві. Я старим перевіреним способом освіжила квартиру і запах в ній-я всюди побілила. Вже за півроку почав пліснявіти шкаф з дитячим одягом і по всій квартирі на стінах з’явилися чорні плями грибку, іграшки малої починають пліснявіти, якщо стоять близько біля стіни. В мене навіть лінолеум біля стін покривається пліснявою. Нещодавно я знову забілила плісняву,так як зовсім тяжко дихати.

Цього року квартира нанесла черговий удар-в коридорі з стіни під час сильних дощів тече вода. Вода тече під підлогу і рано чи піздно затопить і кухню і кімнату. Я зняла відео і показала працівникам ЖРЕПу. Вони були шоковані, але сказали, що нічим допомогти не можуть. “Робіть щось своїми силами”-їхні слова. Я звернулася в Департамент житлово-комунальних господарств, так як квартира не приватизована, а службова. Вони відреагували так само. Сказали, що умови життя погані, потрібно робити гідроізоляцію.

Я написала, щоб прийшла комісія для обстеження будинку на можливість таких робіт. Чи взагалі квартира в аварійному стані. Прийшов лист з відповіддю, що Департамент розгляне моє питання, якщо я та мої сусіди (в нашому будинку 3 квартири) погодимося на дольову частку в фінансуванні ремонту. Моїм сусідам немає діла до моєї квартири і сирості в ній, їм не потрібна гідроізоляція. В мене не має фінансових можливостей на ремонт таких масштабів – я ніде не працюю зараз.

І,як наслідок,комісія з департаменту навіть не прийде для того, щоб перевірити чи взагалі можливий ремонт і підкоп будинку.

Я стою на черзі на квартиру з 2005 року і в цьому році стала на чергу пільговиків, як мати-одиначка. Моя мама так само стояла на черзі, але на даний момент в списках її чомусь немає. Мене проінформували, що чекати нема чого, квартир не дають. Запропонували звернутися в кредит молодим сім’ям. Держава вже 4 роки не дає грошей на цю програму в нас, хоча мабуть в бюджеті гроші списуються. Моя сестра писала листи і до Верховної Ради і до Президента. Але це нічим не допомогло.

Я просто хочу,щоб моя дитина не росла так, як я. Вона має право на хороші умови життя. А в нашій квартирі неможливо вирости здоровою людиною – в мене навіть зараз часті хвороби легень, проблема з колінами.
Я написала до Вас, бо в мене вже опускаються руки.Можливо цей лист прочитає той,кому не байдуже, можливо хтось порадить куди звертатися далі і що робити.В багатьох програмах говорять про те,що сирість і грибок дуже шкодить здоров’ю.А куди мені з дитиною піти,щоб зберегти її здоров’я?
В моєму випадку передати весь жах,цей запах неможливо,але я зробила фотографії, що додаю до листа.Разом з ними я додаю фото всіх документів-відповідей.
Благаю Вас,допоможіть!Допоможіть моїй донечці вирватися з цього жахіття!!

Опубліковано: "ЕКСУ"

"Електронна книга скарг України" - сайт кожного українця. Це віртуальний місток між людьми, у яких є проблеми, і журналістами, які шукають таких людей!

Читайте також

У нас дуже гарна розсилка. ПОДИВИТИСЯ ПРИКЛАД
Ми з Вами вже хвилину.
Давайте продовжимо?
Підпишіться, щоб отримувати якісну аналітику та цікаві статті 
Підписатися!
Ні. дякую!
"Електронна книга скарг в Білій Церкві"Електронна книга скарг Закарпаття" (готується до запуску)
Ми в інших містах