Гуртожиток у Кіровограді опалюється за нереально високими тарифами

До «Електронної книги скарг України» написала наша читачка з Кіровограду, вона переконує, що в гуртожитку, в якому вона мешкає, вже багато років поспіль доводиться сплачувати нереально високі ціни за опалення. ОСЬ...
opalennia

До «Електронної книги скарг України» написала наша читачка з Кіровограду, вона переконує, що в гуртожитку, в якому вона мешкає, вже багато років поспіль доводиться сплачувати нереально високі ціни за опалення.

ОСЬ ЇЇ ЛИСТ:

Контакти для журналістів:

“До 2003 року наш гуртожиток, розташований за адресою м. Кіровоград, вул. Героїв Сталінграду, 8, який належав до заводу «Друкмаш», мав гідні умови для проживання. Працював ліфт, горіло світло та було опалення від котельні заводу. Були комендант та вахтові, які завжди стежили за порядком, функціонували та ремонтувалися ліфти в під’їздах.

У гуртожитку встановлені електроплити, за які ми сплачували за загальним лічильником. Але завод «Друкмаш» перестав працювати, і опалення тільки нашого гуртожитку котельнею заводу було припинено. У 2003 році, під час ліквідації Кіровоградського підприємства «Друкмаш», Кіровоградською міською радою було прийнято рішення приєднати наш гуртожиток до централізованого теплопостачання міста. Але ми раділи з цього приводу недовго.

Гуртожиток був найвіддаленішою точкою від котельні, яка надавала нам тепло. У кімнатах стало дуже холодно, почали цвісти стіни, і ми змушені були вмикати електрообігрівачі. Звісно, споживання електроенергії кожною сім’єю дуже зросло, адже будинок з електроплитами, та й гарячої води в Кіровограді немає ще з 90-х. Ми вимушені були сплачувати в повному обсязі за майже холодні батареї та за каміни, якими змушені були користуватись.

Неодноразово ми викликали до своїх кімнат представників підприємства ДП «Кіровоградтепло» ТОВ «ЦНТІ УНГА», складали акти щодо низької температури у кімнатах, але ціна за опалення меншою не ставала, тому частина мешканців взагалі перестала сплачувати за тепло, якого фактично не отримували.

За гуртожитком почали рости борги за централізоване опалення, а також за світло. Водночас у гуртожитку під приводом ремонту зняли двигуни з ліфтів і по цей день їх десь ремонтують, а ми, мешканці з малими дітьми, а також пенсіонери, яких в гуртожитку проживає вже немало, ходимо пішки на 9 поверх.

Не секрет, що при ліквідації підприємства «Друкмаш» приміщення на першому поверсі були виставлені на продаж під магазини, аптеки, таким чином було забрано і центральний вхід до гуртожитку. Нам залишили аварійні виходи, які зовсім не розраховані на повноцінний вхід до будівлі. Захищати свої права ми не мали змоги, тому що незгодних під всяким приводом виселяли з кімнат і швиденько заселяли їх іншими, згодними на будь-які умови.

Періодично підприємство Кіровоградобленерго почало вимикати в гуртожитку світло, мотивуючи тим, що за гуртожитком великі борги за електроспоживання. Не один день – тижнями сиділи в темряві та без їжі. Або готували у родичів. Деякі розводили багаття прямісінько під будинком, тобто виживали, як могли. Та мріяли про окремі лічильники на електроенергію, щоб приходити до дому, як усі нормальні люди, і платити кожен за себе.

Навесні 2003 року за борги за опалення гуртожиток відрізали від централізованого опалення. На той час у гуртожитку був комендант, який дозволив встановити лічильники на кожну сім’ю, щоб не було питань щодо неплатників. Звісно, кожний, хто встановив лічильник, міг сплачувати та контролювати своє споживання. Це була альтернатива для всіх, хто хотів жити зі світлом. Це було рішення мешканців гуртожитку, де актив гуртожитку кожного першого числа місяця брав показники з усіх електролічильників, виводив загальне споживання, і таким чином боргів за споживання перед Кіровоградобленерго майже не було.

У той же час перший (не житловий) поверх було продано різним комерційним діячам. Так у нас з’явилася аптека, танцювальний гурток, Інтернет-провайдер, перукарня. 22 серпня 2007 року рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради наш гуртожиток по вул. Героїв Сталінграду, 8 передали в комунальну власність міста та віддали на баланс в КРЕП № 8.

Ми змогли домовитись із керівництвом цього підприємства щодо сплати за спожиту електроенергію за своїми лічильниками, тим більше, що показники наших (хай і незаконно встановлених лічильниках) збігалися з показниками, які надавали в КРЕП № 8 з Кіровоградобленерго.

Ми так і обігрівали далі твої кімнати електрообігрівачами, тим більше, що тариф був прийнятний як для гуртожитку з загальним обліком споживання. Боргів перед Кіровоградобленерго не було. Через рік при об’єднанні КРЕПів гуртожиток передали на баланс КРЄП № 10. Керівництво КРЕПу №10 категорично не погодились з нашими лічильниками, аргументуючи тим, що вони не опломбовані. Світло нам почали рахувати за квадратурою, яку займає родина.

Цифри бралися нереальні, тим більше, що за своїми лічильниками ми бачили рівень свого споживання! КРЕП виставляв нам рахунки набагато вищі! Ми вважаємо, що всі комерційні компанії користувалися нашим дешевим світлом, за яке кошти керівництво брало собі, а їхнє споживання розкидали на нас і вимагали, щоб ми сплачували в рази більше, ніж показує наш лічильник у кімнаті…

Тому ЖЕКУ та підприємцям це було дуже вигідно. А оскільки гуртожиток густо заселений, майже в кожній кімнаті проживає по сім’ї, а сам будинок не газифікований, обладнаний кухонними електроплитами, в зимовий період почав не витримувати надмірного споживання електрокабель.

На поверхах почалися пожежі, і проживати в таких умовах стало небезпечно. Взимку, мабуть, не було жодного дня, щоб біля нашого будинку не стояла аварійка міськсвітла, тому що горіли запобіжники. Ми навіть усім гуртожитком збирали на них кошти. Знову почали рости борги, і знову Кіровоградобленерго почав вимикати нам світло! Знову походи по родичах та вогнища під будинком. Перед виборами нам вдалося вимолити в провладного кандидата в депутати у ВР кошти на заміну застарілих електромереж.

Довго нам ці кошти виділяли, все ж у 2012 році Кіровоградською місцевою владою було прийняте рішення виділити кошти в сумі 500 тис. грн для реконструкції електромереж нашого гуртожитку та встановлення індивідуальних лічильників для кожної сім’ї і передати оплату за електроенергію в Кіровоградобленерго. За ці кошти було замовлено проект реконструкції, і в гуртожитку було проведено реконструкцію, за кошти самих мешканців в Кіровоградобленерго було заплачено за лічильники для майже 190 сімей та електропровід до кожного помешкання.

12 жовтня 2013 року, перед самим опалювальним сезоном, тоді, коли почалися холоди, до гуртожитку прийшли представники Кіровоградобленерго з договорами на постачання електрики, на кожного споживача окремо. У додатку до договору був вказаний обсяг середнього споживання 250 кВт на місяць. Не було враховано, що будинок без централізованого теплопостачання і що в зимовий період кожна сім’я споживає в середньому 1500-2000 кВт (обігрівання кімнат, приготування їжі та підігрів води).

Мешканцям був встановлений ультиматум: або підписуйте, або залишитесь без світла, тому що старі мережі наступного дня буде знеструмлено! Нам фактично викрутили руки, і тому ми змушені були підписати такий договір. Зараз ми, мешканці гуртожитку, сплачуємо тільки за світло від 800 грн до 1600 грн (кімнати 12 кв та 18 кв. м), а ще водопостачання та квартплата.

Заробітних плат, щоб сплачувати таку непомірну плату, ми не отримуємо, тому, щоб зекономити, мерзнемо взимку, ходимо пішки на 9 поверх (гріємось) та заходимо до своїх кімнат, як щури, через аварійні виходи. Не можемо зрозуміти, чому ми як гуртожиток не можемо мати пільговий тариф, встановлений житловим будинкам без централізованого опалення. Як розуміти заклик прем’єр-міністра Яценюка щодо альтернативних засобів обігріву, який є в нашому будинку, тому що централізованого опалення нам не бачити (за всі роки труби та батареї вийшли з ладу, і мешканці змушені демонтувати усю систему теплопостачання), як і не дають пільгового ліміту споживання, який нашому будинку дуже потрібний. Так, у нас немає статусу житлового будинку, але гуртожиток також належить до житлового фонду міста, і майже всі мешканці приватизували своє житло, що статус змінює.

У гуртожитку теж живуть люди, яким потрібно виживати в цей нелегкий період, тільки ось як. У гуртожитку живуть небагаті люди, отже, опалюємо своє житло електроконвекторами, на дороге електроопалення немає коштів, і ми є, і такий не тільки наш гуртожиток у Кіровограді. Чому ми маємо мерзнути, тільки тому, що на нас не звертають увагу? Наша місцева влада нас не чує, не розуміє, а з новими тарифами та нормою 100 кВт за годину для будинку з електроплитами, без гарячої води взимку, в нашому будинку призведе до соціального зриву, тому що відключення нашого будинку від електропостачання буде проводитись дуже часто. Цього опалювального сезону деяких мешканців вже відключали за несплату, тому вони змушені були брати кредити, щоб розрахуватись за світло, а влітку гасити з відсотками, щоб тільки не замерзати”.

Опубліковано: "ЕКСУ"

"Електронна книга скарг України" - сайт кожного українця. Це віртуальний місток між людьми, у яких є проблеми, і журналістами, які шукають таких людей!

Читайте також

У нас дуже гарна розсилка. ПОДИВИТИСЯ ПРИКЛАД
Ми з Вами вже 50 секунд.
Давайте продовжимо?
Підпишіться, щоб отримувати якісну аналітику та цікаві статті 
Підписатися!
Ні. дякую!
"Електронна книга скарг в Білій Церкві"Електронна книга скарг Закарпаття" (готується до запуску)
Ми в інших містах