Депутата Лисиничівської сільради незаконно засудили?

Лист депутата Лисиничівської сільради, який запевняє, що прокуратура зовсім невтішно поводить себе – фабрикуючи справу.  До “Електронної книги скарг України” написав Павло Хомів, Для журналістів є конаткт. Контакт для журналістів:...
Фото: hyser.com.ua
Фото: hyser.com.ua

Лист депутата Лисиничівської сільради, який запевняє, що прокуратура зовсім невтішно поводить себе – фабрикуючи справу. 

До “Електронної книги скарг України” написав Павло Хомів, Для журналістів є конаткт.

Контакт для журналістів:

[Замок] замок [id=9367] не существует или замок по умолчанию был удален.

ОСЬ ЙОГО ЛИСТ:

Скарга про порушення законності працівниками Львівської обласної Прокуратури, Львівського УДСБЕЗ УМВСУ у Львівській області, суддями Шевченківського, Личаківського та Галицького районних судів м. Львова.

2 квітня 2012 року мене, Хомів Павла Степановича, була за замовною кримінальною справою обвинувачено за ст. 368 ч.4 ККУ і затримано. Замовною тому, що я не є і не був на той час ні службовою, ні посадовою особою, а обвинуватити за цією статтею можна тільки посадових(службових) осіб (з роз’яснень Верховного суду України), а ще тому замовною, що багато працівників УДСБЕЗ та Прокуратури отримало за моє затримання позачергові звання і посади, а ще тому, що будучи депутатом Лисиничівської сільської ради я неодноразово виступав проти незаконної приватизації землі нечистими на руку бізнесменами без користі для села.

Після затримання мене, незважаючи на незаконність обвинувачення за ст. 368 мене Галицький районний суд помістив, після 10 днів тримання в КПЗ, у Львівське Сізо. Під час затримання працівники УДСБЕЗ мене досить сильно побили по голові. Внаслідок цього в мене виник дуже сильний хворобливий психічний розлад у вигляді затяжного змішаного дисоціативного розладу, я після затримання не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Це підтверджено двома експертизами психічного стану (4 липня 2012 року та 23 квітня 2014 року).

Але незважаючи на мій важкий психічний стан до мене не допускали лікарів і не давали змоги пройти експертизу загального стану (зняти побої). На початку розслідування справи мене було доставлено в Львівську обласну прокуратуру для допиту, де мені стало погано. Дружина викликала швидку, але слідчий прокуратури Осташевський А.М. не допустив до мене лікарів, а наказав конвою забрати мене в СІЗО. Він не зважав на мої заяви про побиття мене працівниками УДСБЕЗ. Після того судді Галицького та Личаківського судів м. Львова не зважили на те, що обвинуватити за ст. 368 можна тільки службових осіб та прийняли рішення про законність порушення кримінальної справи. Навіть апеляційний суд Львівської області не зважив на замовність справи і визнав порушення справи проти мене законним, хоча Верховний суд України чітко роз’яснює кого можна обвинуватити за цією статтею. Слідчий Осташевський А.М. так спішився заробити премію, що навіть не провівши зі мною необхідних слідчих дій і не зважаючи на мою хворобу (він вже мав рішення експертизи), направив справу в суд. Але апеляційний суд вказав йому на те, що він не мав права мене, хвору людину, не провівши лікування відправляти у суд. А суддя Шевченківського суду м. Львова Свірідова В.В. отримавши справу в вересні 2012 року, де говорилось, що мене необхідно лікувати, аж до червня 2014 року не давала дозволу на лікування. Мене, хворого, який не розумів, що відбувається довкола, кожен раз привозили в суд на слухання. І так 2 роки.

В судову залу перестали з’являтись свідки зі сторони обвинувачення. Протягом року їх не могли доставити у суд навіть під приводом!!! Це також свідчить про замовність справи.

Згідно практики Європейського суду ненадання психіатричної допомоги прирівнюється до катувань. Тобто, мене протягом 2 років катували слідчий Прокуратури Осташевський, суддя Шевченківського суду Свірідова. Тим самим моєму здоров’ю нанесено дуже великої шкоди. А крім того, нанесено шкоду психічному здоров’ю моїм дітям і моїй сім’ї, тому, що будучи хворим я взагалі не розмовляв ні з ким на протязі того часу, а вони не розуміючи чому я весь час мовчу самі впадали в депресію.

Зважаючи на те, що за останній період часу наша держава взяла курс на правову державу і прагне вступити у Європейський союз, то в нашій країні не може існувати таке беззаконня. Я написав заяви про порушення закону в прокуратуру і в міліцію, але звідти мені відмовили в порушенні кримінальних справ проти своїх працівників. Це попри те, що новим КПК не передбачено процедури відмови в занесенні злочину в ЄРДР. Так виходить, що депутати навіть коли приймають прогресивні закони, то працівники на місцях не хочуть виконувати їх. Не хочуть виконувати вимоги Закону органи, які мають слідкувати за виконанням Законів!!! І навіть недавній майдан і жертви небесної сотні не можуть виправити злочинців в погонах!!! Ми маємо разом боротися з такими проявами. Я вже звертався з заявами в різні органи, але ніхто не хоче наказувати своїх працівників.

На даний час моя історія буде актуальною в розрізі розмов про те, як потрібно реформувати правоохоронні органи і на прикладі моєму можна показати, як громадськість і телебачення, і засоби масової інформації можуть допомогти керівництву країни знайти правильний шлях в Європу. В правовій державі неможливе було б таке катування мене працівниками УДСБЕЗ, Прокуратури, суду.

Закликаю Вас допомогти мені висвітлити у Вас інформацію про суцільні порушення Закону вищезгаданими працівниками. Всі необхідні документи для підтвердження фактів порушення відносно мене Закону в мене є і при зацікавленості з Вашої сторони я надам.

Дякую за увагу і чекаю на Вашу підтримку.”

 

Опубліковано: "ЕКСУ"

"Електронна книга скарг України" - сайт кожного українця. Це віртуальний місток між людьми, у яких є проблеми, і журналістами, які шукають таких людей!

Читайте також

У нас дуже гарна розсилка. ПОДИВИТИСЯ ПРИКЛАД
Ми з Вами вже 50 секунд.
Давайте продовжимо?
Підпишіться, щоб отримувати якісну аналітику та цікаві статті 
Підписатися!
Ні. дякую!
"Електронна книга скарг в Білій Церкві"Електронна книга скарг Закарпаття" (готується до запуску)
Ми в інших містах