Чиновник КМДА звернувся з відкритим листом до журналістів

Для журналістів в кінці листа є контакт

До “Електронної книги скарг України” звернувся наш читач Олексій, який скаржиться на тотальне порушення усіх можливих його прав і просить втрутитися у беззаконня представників ЗМІ. 

ОСЬ ЙОГО ЛИСТ:

“Порушення Конституційного права людини на працю, погрози щодо примусового звільнення, незаконне позбавлення робочого місця, порушення права на повагу до приватного життя, приниження честі та гідності людини, вчинення корупційного кримінального правопорушення, перевищення службових повноважень, порушення присяги державним службовцем – директором Департаменту земельних ресурсів КМР (КМДА) Оленичем П.С.

Шановні журналісти!

Я, Пшенишний О.І., працюю в Департаменті земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з лютого 1995 року (на той час Головне управління земельних ресурсів), майже з моменту створення установи. Працював на багатьох посадах, зокрема був начальником відділу Деснянського, Голосіївського, Святошинського відділу землеустрою. До цього працював в Інституті Укрземпроект.

З 2013 року і по цей час працюю на посаді заступника начальнику управління – начальника відділу землеустрою та моніторингу земель Деснянського району м. Києва. Маю вищу освіту, факультет – землевпорядкування.

Неодноразово, за сумлінню працю, відповідальне ставлення до службових обов’язків, дотримання дисципліни та високого звання державного службовця, був відзначений грамотами та подяками від Київських міських голів та від попередніх директорів Департаменту земельних ресурсів, зокрема від Поліщука О.Г.

В мої службові обов’язки входить ведення особистого прийому громадян (в особливості учасників АТО), розгляд листів, депутатських звернень, запитів від контролюючих, правоохоронних, судових органів, силових структур, адвокатських запитів, звернень юридичних та фізичних осіб, розгляд документації із землеустрою, підготовка інформації на засідання постійних комісій Київради, виконання доручень керівництва департаменту та інше.
За весь час роботи на державній службі жодного разу не притягався до відповідальності.

Проблема заключається в тому, що голова КМДА Кличко В.В. призначив Оленича П.С. директором Департаменту земельних ресурсів, який хоче протиправно позбавити мене робочого місця, коли мені до пенсії залишилося півтора року. І така доля спідкала те тільки мене, а й десятки робітників Департаменту.

В кінці липня 2018 року міський голова – Кличко В.В. призначив на посаду директора Департаменту земельних ресурсів – Оленича Петра Сергійовича. Після цього було видано Розпорядження Київського міського голови від 16.08.18р. №562 про затвердження нової структури Департаменту земельних ресурсів.
30.08.2018р. мене викликав начальник відділу кадрів Департаменту земельних ресурсів Кохан Оксана і в грубому тоні надала мені завідомо незаконну вказівку звільнитися до 03.09.2018р., або за згодою сторін стати на біржу праці. Вона мені повідомила, що говорить від імені директора Оленича П.С. та від Київської міської адміністрації і сказала, що для мене немає місця в департаменті.

При цьому, мені не надано жодних пояснень, на підставі чого я мушу через два дні звільнитися. Жодних попереджень мені не вручено про вивільнення за два місяці, як того вимагає чинне законодавство України, зокрема ст. 49-2 Кодексу законів про працю України, а також міжнародне законодавство – це статті 4, 11 Конвенції МОП №158.

Окрім того, стати на біржу за згодою сторін це вкрай невигідні умови, оскільки при такому розкладі, ставши на біржу, людина 90 днів не отримує виплат, а потім будуть сплачується лише мінімальний розмір заробітної плати. Відповідно до ч.4 ст. 23 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» допомога по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, призначається відповідно до частин першої та другої цієї статті, і її виплата починається з 91-го календарного дня.

Інше діло, коли на біржу ставлять по скороченню штату і роблять відмітку у трудовій книжці. В такому випадку люди отримують виплати за повну заробітну плату.

Однак звертаю увагу, що Київська міська державна адміністрації не приймала жодного рішення щодо скорочення чисельності штату у Департаменті земельних ресурсів КМР (КМДА).

Тобто Оленич П.С. разом з начальником відділу кадрів Кохан О. хочуть аби я звільнився саме за власним бажанням, з метою позбавити мене матеріального забезпечення та завдати сильних душевних страждань.
З 03.09.18р. я перебуваю на лікарняном, оскільки в мене сильний емоційний зрив у зв’язку з останніми подіями. Про лікарняний я повідомив директора письмово.

Так, згідно ст. 42 Кодексу законів про працю України працівників, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат – заборонено звільняти чи скорочувати.

Верховна рада України не просто так прийняла цю норму закону, а з метою забезпечити людям соціальну захищеність та збереження робочого місця.
Окрім того за ст. 42 КЗпП переважне право на залишення на роботі надається працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

Я більше 23 років життя віддав державній службі в Департаменті земельних ресурсів на шкоду своєму здоров’ю, завжди вчасно та сумлінно старався виконати доручену мені роботу, ніколи ні з ким не йшов на конфлікти (в особливості з керівництвом), завжди з добротою і повагою ставився до всього колективу департаменту та керівництва КМДА, я не заслуговую на те, аби перед пенсією, зі мною так повелися.
05.09.18р. мені зателефонували колеги і повідомили, що моє робоче місце вже віддали іншій людині, а мої речі директор наказав викинути. Тобто після виходи з лікарняного мені не має куди повернутися.

Наразі мої службові обов’язки землевпорядника незаконно виконує інша особа, виконує не позаміщенню, а як працівник нової структури, яка функціонує також незаконно.

Я не розумію, як так може бути. Я перебуваю на лікарняному, і без мого відома та згоди моє робоче місце віддано іншій особі. Мені не вручено жодних повідомлень чи попереджень про зміну структури департаменту, не запропоновано місця у новій структурі. Мене просто викреслили.

Директор Оленич П.С. ввів в дію нову структуру департаменту не витримавши 2 місяці. Тобто людям назакали звільнитися і через два дні запрацювала нова структура.

Окрім мене, незаконні вказівки щодо примусового звільнення отримали такі робітники департаменту: Шайдюк Олексій, Приймак Сергій, Комарницька Анастасія, Іванова Валентина, Турко Наталія, Дідківська Світлана, Мосійчук Юрій, Кулаковський Юрій, Артюхов Андрій, Іваненко Ігор, Кадькаленко Юрій, Ваньчук Ярослав, Дзема Юрій.

Іванова Валентина вже звільнилася через тиск зі сторони Оленича П.С. Також звільнилися деякі спеціалісти з юридичного відділу, відділу кадрів. Звільнився землевпрорядник Оболонського відділу землеустрою Бондаренко О.

Деякі робітники наразі перебувають у відпусках і на лікарняних і без їхнього відома їхні робочі місця також вже віддані іншим людям. Тобто безліч робітників департаменту просто знаходяться у підвішеному стані.
Так, службовим обов’язком начальника відділу кадрів Кохан О. знати законодавство України, а також міжнародні конвенції щодо порядку вивільнення державних службовців.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “В КМДА НОВИЙ КЕРІВНИК ЗМУШУЄ ЗВІЛЬНЯТИСЯ СТАРИХ ПІДЛЕГЛИХ

В свою чергу Кохан О., займаючи відповідальну посаду державного службовця, повинна була усвідомлювати протиправність своїх дій, коли надавала мені та іншим працівникам незаконну вказівку безпідставно звільнитися з роботи з порушенням трудового законодавства.
Вважаю, що нічого не заважало Кохан О. відмовити Оленичу П.С. у виконанні незаконних розпоряджень на підставі ст. 60 Конституції.
Відповідно до ст. 60 Конституції України, ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.
Вважаючи, що мене хочуть протиправно позбавити робочого місця, порушити його конституційне право на працю та протиправно втрутитися у моє право на повагу до приватного життя, оскільки начальник відділу кадрів Кохан О. надає явно злочинне розпорядження та фактично змушувала мене до вчинення тих дій, які я не повинен вчиняти, а тому керуючись ст.60 Конституції України я відмовився добровільно подавати заяву на звільнення.

Однак директор Оленич П.С. вдається до морального тиску на мене та інших робітників департаменту і погрожує звільненням по статті.

Така неприйнятна поведінка державного службовця Оленича П.С. – це чистого роду тиранія, анархія і ганьба для держави.
В серці столиці, в державній установі відбувається цинічне свавілля, а саме відбувається масове і незаконне звільнення людей, які працюють старанно і сумлінно, тим більше, стаж деяких працівників перевищує 10-15 років. Ці люди є кваліфікованими працівниками і не заслуговують на таке ставлення до себе. Деяким людям, також, зовсім мало, залишилося до пенсії. У деяких працівників, які через рік-два виходять на пенсію, є хворі родичи, які потребують матеріального забезпечення.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Як зазначив Європейський Суд з прав людини у справі «Волков проти України» – 165. що приватне життя «включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру» (див. рішення від 7 серпня 1996 року у справі «С. проти Бельгії» (С. v. Belgium), п. 25, Reports 1996-III). Стаття 8 Конвенції «захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом» (див. рішення у справі «Прітті проти Сполученого Королівства» (Pretty v. the United Kingdom), заява № 2346/02, п. 61, ECHR 2002-III).

Поняття «приватне життя» в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом (див. рішення від 16 грудня 1992 року у справі «Нємець проти Німеччини» (Niemietz v. Germany), п. 29, Series А № 251-В). Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на «приватне життя» (див. рішення у справах «Сідабрас та Джяутас проти Литви» (), заяви №№ 55480/00 та 59330/00, п. 47, ECHR 2004-VIII, та «Бігаєва проти Греції» (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05, пп. 22-25, від 28 травня 2009 року). Схожим чином, звільнення з посади було визнане втручанням у право на повагу до приватного життя (див. рішення від 19 жовтня 2010 року у справі «Озпінар проти Туреччини» (), заява № 20999/04, пп. 43-48). Насамкінець, стаття 8 Конвенції охоплює питання захисту честі та репутації як частину захисту права на повагу до приватного життя (див. рішення у справах «Пфайфер проти Австрії» (Pfeifer v. Austria), заява № 12556/03, п. 35, від 15 листопада 2007 року, та «А. проти Норвегії» (А. v. Norway), заява № 28070/06, пп. 63 та 64, від 9 квітня 2009 року).
У зв’язку з цим в мене виникає достатньо обґрунтоване припущення вважати, що спільні дії директора Департаменту земельних ресурсів КМР (КМДА) Оленича П.С. та начальника відділу кадрів Кохан О. спрямовані на незаконне позбавлення мене робочого місця, порушення конституційного права на працю, примушування мене проти волі звільнитися з роботи з порушенням законодавства України, окрім того це є протиправним вручанням у моє право на повагу до приватного життя, що є грубим порушенням ст. 8 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», так як незаконне звільнення мене з роботи вплине на широке коло моїх стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного характеру. Також це буде мати негативні наслідки для моєї сім’ї, оскільки втрата роботи негативно вплине на мій, та моєї сім’ї, матеріальний добробут. Крім того, протиправне звільнення негативно вплине і на мою професійну репутацію.

Міжнародна конвенція МОП 158 прямо забороняє припиняти трудові відносини з працівниками без законних на те підстав.
Відповідно до ст. 4 Конвенції МОП N 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року – Трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов’язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.
Відповідно до ст. 11 Конвенції МОП №158 Працівник, з яким намічено припинити трудові відносини, має право бути попередженим про це за розумний строк або має право на грошову компенсацію замість попередження, якщо він не вчинив серйозної провини, тобто такої провини, у зв’язку з якою було б недоцільно вимагати від роботодавця продовжувати з ним трудові відносини протягом строку попередження.
Відповідно до ст.14 Конвенції МОП №158 Коли роботодавець планує провести звільнення з причин економічного, технічного, структурного або аналогічного плану, він, відповідно до національних законодавства й практики, якомога раніше повідомляє про те компетентний орган, надаючи йому відповідну інформацію, зокрема письмовий виклад підстав звільнення, відомості про кількість і категорії працівників, яких воно може торкнутися, та строк, протягом якого його намічено здійснити.

Окрім того, Оленич П.С. поприводив з собою сторонніх осіб по 20 років, які не працевлаштовані і надав їм доручення проводити співбесіди та вибирати кого звільняти, а кого залишити.

Про це мене повідомив мій колега, який працює в управлінні землеустрою.

З моменту зайняття посади директора, Оленич П.С. перестав виплачувати робітникам премії, хоча себе преміює в повній мірі.
Вважаю, що Оленич П.С., перебуваючи на відповідальній посаді державного службовця, запланував незаконно звільнити людей і таким чином за рахунок вільних робочих місць перечислити собі ті кошти, які виділялись би звільненим робітникам як заробітні плати і премії.

Вважаю, що Оленич П.С. має на меті фіктивно зачислити на місця звільнених людей, так звані «мертві душі» і враховуючи, що в середньому працівник отримував 8-10 тисяч грн. заробітної плати (з всіма добавками), відтак Оленич П.С. за рахунок звільнених людей і використовуючи «мертві душі» незаслужено збільшить собі заробітну плату до космічних сум.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що Оленич П.С. має право розпоряджатися коштами департаменту, також враховуючи, що він преміює себе в повній мірі за рахунок коштів, які виділяються з бюджету робітникам департаменту, в мене виникає достатньо обґрунтоване припущення вважати, що Оленич П.С. планує реалізовувати корупційні схеми в Департаменті земельних ресурсів щодо відмивання коштів в своїх інтересах, які призначені з видатків бюджету для заробітної плати працівникам.
Для повної характеристики особистості Оленича П.С. слід додати, що він не бажаючи займати кабінет попереднього директора, самовільно, без відома та згоди заступника директора Кулаковського Ю.П., виніс його особисті речі та зайняв його кабінет. В цей час Кулаковський Ю.П. перебував у відпустці. Тобто Оленич П.С. просто рейдерським шляхом захопив кабінет.

Така поведінка Оленича П.С. є неприйнятною на державній службі і суперечить положенням ст. 61 ЗУ «Про державну службу». Оленич П.С. проявив не повагу до людини, яка старша за віком і пропрацювала в департаменті майже все життя.
Застосування Оленичем П.С. та Кохан О. погроз та приниження людської гідності, з підкресленням своєї посади та «особливого статусу» підриває авторитет державної влади, довіру суспільства до органів виконавчої влади, поширює думку щодо вседозволеності чиновників високого рангу та не відповідає званню державного службовця, що є порушення державним службовцем Присяги.

Виходячи із тексту Присяги, в основу поведінки держслужбовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недотримання яких і складає факт порушення присяги. Тому з прийняттям присяги на державного службовця покладаються не лише певні службові обов’язки, а й моральна відповідальність за їх виконання.
У зв’язку з цим під порушенням Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов’язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов’язків.

Я вже направив скарги у всі можливі інстанції і намагаюся приветнути увагу журналістів для висвітлення подій, що відбуваються у департаменті земельних ресурсів.

До призначення Оленича П.С. Департамент працював чітко та злагоджено, однак, наразі, ситуація різко змінилася у гіршу сторону, що негативно позначиться на роботі Київради.

Наразі робота департаменту майже паралізована, через протиправні дії Оленича П.С., що порушить права людей, в особливості учасників АТО, на отримання земельних ділянок, так як Оленич П.С. цинічно руйнує нормальну повсякденну роботу департаменту, що вже призводить до незаконного звільнення високо кваліфікованих працівників, яких підбирали роками. Це викличе невдоволення мешканців міста з приводу оформлення прав на землю, розгляду клопотань, різного роду звернень від громадян, установ, організацій.

Наслідком дій Кличка В.В., що виразилися у призначенні Оленича П.С. директором та зміни структури департаменту стало те, що наразі я, а також безліч інших працівників, стали жертвою протиправних дій Оленича П.С. щодо примусового звільнення з роботи без законних на те підстав.

Прошу відреагувати на моє звернення, оскільки вкрай необхідно негайно зупинити цинічне свавілля, яке чинить директор Департаменту земельних ресурсів Оленич П.С. разом з начальником відділу кадрів Кохан О., а влада Києва закриває на це очі, оскільки час йде швидко і десятки людей постраждають від протиправних дій Оленича П.С. “, – написав він.

Електронна книга скарг України

lorem

Читайте також

У нас дуже гарна розсилка. ПОДИВИТИСЯ ПРИКЛАД
Ми з Вами вже хвилину.
Давайте продовжимо?
Підпишіться, щоб отримувати якісну аналітику та цікаві статті 
Підписатися!
Ні. дякую!
- 40% НА ПОДАЧУ СКАРГ. НЕ ПРОґАВ
НЕХАЙ ПРОБЛЕМИ ВИРІШУЮТЬСЯ САМІ - ТИСНИ, ЩОБ ДІЗНАТИСЯ ЯК