Права споживача: як з’явилося та як це працює в ЄС

Закони, які зараз діють і на території України і ЄС щодо прав споживача – теж не просто видумані. Як вони з’явилися та про споживчу практику в Європі – тут....
consumer-potrebitel-spozyvach-liudi-pokupki-reklama-marketing
Фото: www.uniradiocesena.it

Закони, які зараз діють і на території України і ЄС щодо прав споживача – теж не просто видумані. Як вони з’явилися та про споживчу практику в Європі – тут.
Уже не одне століття існують закони між споживачвами і надавачами послуг. З самого початку вони стосувалися лишень товарів, які не відповідали якості або підробок продуктів, які купувалися найчастіше.

Наприклад, купити молоко в якому розчинили трохи крейди, або до хлібу домішали іншого продукту, або до золоті прикраси – прикрасили дешевим металом;) Хоч закони потрібні були в першу чергу споживачам – їх потребували і продавці.

Бо, в першу чергу, страждали чесні продавці. Наприклад, його золото коштувало 30 грошей, а у сусіда миколи 15. Але у сусіда були домішки – тому він міг знизити ціну без втрати грошей, а от іншому, у кого справжнє золото доводилося опускати ціну нижче плінтуса і залишатися ледь не в боргах. І тільки наприкінці 19-го сторіччя у США та у Європі – почали вживати комплексних заходів щодо споживачів та продавців: створюючи закони, створюючи права, тощо.

Це стало результатом промислової революції. В більшості випадків, до того часу, все, що їли люди або використовували в будинках – робилося власними руками або вирощувалося на власних города. Якщо щось і потрібно було придбати – добрі сусіди могли допомогти, яких вони знали особисто.

Індустріалізація відділила виробництво та розподіл від громади, а також значно розширила спектр вибору  виробів. Ринок став більш розширений, і все більше товарів стало надходити з інших міст або країн.А це відкрило можливості для шахрайських дій.

Також стало значно важче отримати компенсацію за неякісний товар у якоїсь фірми з іншої країни, аніж у свого любого сусіда. А разом із рекламою споживачі почали отримувати потужний вплив інформації, який, часто-густо не могли відрізнити – де ж правда, а де ж брехня.

Більшість країн у Західній Європі почали розвивати комплексне законодавство після 1950 року.  З самого початку вони мали вигляд окремих законодавчих актів – конкретні закони, спрямовані на вирішення окремих питань.

Наприклад, акт про чесну рекламу, вдосконалення інформування споживачів через упаковку на промисловій і харчовій продукції, а також основних вимог безпеки.

І вже потроху виникали ідеї щодо вдосконалення цих актів: створення контролюючих органів, створення визнаного переліку прав споживача. Такий підхід використовували країни, які здійснювали перехід від планової економіки (включно з тими, які зараз є членами Європейського Союзу), але його також використовували у багатьох країнах, що розвиваються, у Латинській Америці, Азії та Африки, де на споживчі питання спочатку звертали мало уваги.

Історія запровадження прав споживача

Президент Кеннеді був першим, хто запропонував ідею про перелік прав споживача у своєму зверненні до Конгресу США у 1962 році. До речі, кожного 15 березня міжнародний споживчий рух святкує свій День народження. Це Міжнародний день прав споживачів.  А ЄС ухвалив його, як День споживача в Європі. Бо звернення Кеннді було саме цього дня. Спочатку Кеннеді говорив лишень про чотири права споживача. А оскільки часу відтоді минуло багато – в різних дискусіях споживчі організації розширили цей списко до восьми прав. Їх прийняла та зихищає міжнародна організація «Консьюмерз Інтернешнл» та її члени.

Ми розглянемо опис таких прав. Але, спрешу, важливо зрозуміти, яким чином вони вписуються в загальну політичну структуру.

КОНКУРЕНЦІЯ

Конкуренція – двигун продажів. Коли є чесна, добра конкуренція – виграють і споживачі і ті, хто продає товар. Вона змушує виробників пропонувати високоякісний товар. Де тільки можливо, виробники намагаються її обмежити з метою підвищення своїх прибутків. Відповідно, одна зі складових частин захисту споживачів – це закони та інститути, спрямовані на розвиток і врегулювання конкуренції і недопущення зловживань своїм положенням на ринку з боку виробників.

Серед найпоширеніших антиконкурентних практик – приватні угоди між групами виробників (які називаються «картелі» ) для «фіксації» ринку, наприклад, через домовленості щодо встановлення однакової ціни або щодо поділу ринку за географічними зонами.

Конкуренція може також обмежуватися тоді, коли на певному ринку починає домінувати одна фірма – якщо більшість супермаркетів належать одній і тій же компанії, вона може підвищувати ціни, тому що споживачам більше нікуди буде піти.  Конкуренція також зникає тоді, коли споживач не може зробити правильний вибір.

Наприклад, засилля реклами по телебаченню, в метро, роздача листівок – усе це прояв конкуренції, але, той хто надає послугу може умисно зміщати акценти на своєму товарі. Замість того, щоб написати, наприклад, виріб із 80 відсотків вовни – напише вовняний виріб. Умисно приховуючи правду.

Тому, якщо сам споживач знає свої права, знає, що він має право на доступ до достовірної інформації – він, фактично, стане регулятором ціноутворення на ринку, а не простим споживачем.

Права споживачів

Окрім того, що ці права підтримують споживчі організації, їх підтримує «Керівний документ із питань захисту прав споживачів», затверджений у 1985 році.

  • Право на безпеку.
  • Право на отримання інформації.
  • Право на споживчу освіту .
  • Право на компенсацію.
  • Право бути вислуханим. 
  • Право на вибір. 
  • Право на задоволення основних потреб. 
  • Право на здорове навколишнє середовище.  

Захист прав споживачів Європейський Союз

Саме ці вісім правил споживачів діють і в Європейському союзі. Вони регулються національними законами.

Ринок Євпропейського Союзу

Найголовнішою угодою і досі є створення доброго ринку, на якому комерційні підприємства можуть вести торгівлю скрізь, де їм потрібно, і на якому споживачі можуть купувати товари там, де їм хочеться, не зазнаючи труднощів і ускладнень, створюваних різними національними законами та ринковими культурами.

ЄС – не встановлює для країн-членів. Він працює через Директиви, які, у випадку погодження усіма членами, повинні бути втілені у законодавстві кожної країни.

Директиви приймає Рада Міністрів (тобто представники урядів країн-членів). Європейський парламент, який обирається шляхом прямих виборів, також відіграє роль у процесі прийняття.

Існують десятки Директив, які так чи інакше стосуються захисту інтересів споживачів; всі їх знати детально не потрібно. Але найголовніші з них стосуються чотирьох основних аспектів.

  • Безпека
  • Отримання того товару, за який було заплачено
  • Інформація для споживачів
  • Реклама та інший маркетинг
Опубліковано: "ЕКСУ"

"Електронна книга скарг України" - сайт кожного українця. Це віртуальний місток між людьми, у яких є проблеми, і журналістами, які шукають таких людей!

Читайте також

У нас дуже гарна розсилка. ПОДИВИТИСЯ ПРИКЛАД
Ми з Вами вже 50 секунд.
Давайте продовжимо?
Підпишіться, щоб отримувати якісну аналітику та цікаві статті 
Підписатися!
Ні. дякую!
"Електронна книга скарг в Білій Церкві"Електронна книга скарг Закарпаття" (готується до запуску)
Ми в інших містах