students-vuz-universitet-ucheba-navchannia-rabota-komputer-computer

«Закріпачення» освітян по-тернопільськи

Файне місто Тернопіль...

Прийняття нового Закону України «Про освіту» відкриває перед освітянами багато можливостей у сфері їхньої професійної діяльності, які ще донедавна були під забороною. Одним і незаперечних позитивних нововведень, ширко розрекламованим Міністром освіти і науки України Л. Гриневич, є право педагогів самим обирати форми та заклади для підвищення своєї кваліфікації. Зокрема, згідно п. 1 ст. 54 освітяни мають право на «вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників» (кінець цитати).

Це нормативне нововведення покликане створити конкурентне середовище серед закладів та установ освіти, які матимуть право на організацію освітньої діяльності в сфері післядипломної педагогічної освіти. Це, в свою чергу, сприятиме підвищення якості надання освітніх послуг педагогам, оскільки державні кошти за підвищення кваліфікації отримуватимуть ті заклади, які обиратимуть самі вчителі.

Нові «правила гри» вибили із звичної колії обласні інститути післядипломної  педагогічної освіти (ОІППО), які  донині мали виключне право на підвищення кваліфікації керівних та педагогічних кадрів освіти своєї області.

Логіка процесу спонукає ОІППО готуватися до жорсткої конкуренції за увагу педагогів до своїх програм та курсів, які мають бути цікавими та відповідати на всі запити й смаки вчителів різних фахів і професійних рівнів.

Проте, в Тернопільському обласному комунальному інституті післядипломної педагогічної освіти (ТОКІППО) вирішили піти легшим шляхом, аби уникнути майбутньої конкурентної боротьби та не переобтяжувати себе лишніми клопотами.

Директор цього закладу, О.М. Петровський, історик за фахом, вочевидь пригадав, як добре було за давно забутих часів кріпаччини, коли селяни були довічно прикріплені до свого пана. Можливо не всі, крім істориків, пам’ятають, що кріпосне право було відмінене в Галичині ще 1848 року. Намагаючись нормативно закріпити освітян Тернопільщини за своїм інститутом, Петровський розпочав кампанію нав’язування опорним школам області договору «Про науково-методичне співробітництво», згідно якого педагоги цих навчальних закладів підвищуватимуть свою кваліфікацію «у стінах  ТОКІППО»:

Де знаходяться «стіни ТОКІППО», куди відтепер будуть спрямовуватися, згідно договору, вчительські кадри для підвищення кваліфікації, ми про всяк випадок вказуємо на фрагменті карти обласного центру. Щоб учителі часом не блукали й, схорони Господи, не сплутали «стіни ТОКІППО» із стінами ТНПУ.

Але перелік договірних зобов’язань, які «добровільно»  беруть на себе «сторони», цим не завершується. Є ще два вельми цікавих і вартих уваги пункти договору:

Згідно п. 3.1 інститут, в рамках робочого часу своїх працівників готує і проводить навчальне заняття в тій чи іншій формі, що може бути зараховано як «доля» цього закладу у «спільному проекті». А от вчителям доведеться «оплачувати витрати…за рахунок власних фінансових коштів». Бо це вкладається «в рамки цього Договору»:

 

А згідно п. 3.2 ТОКІППО отримує доступ до цільового фінансування «Школи» як свого партнера по Договору. Упс…

Креативно! Інноваційно! Легким розчерком пера директора школи вчителі знову будуть «приписані» до «стін ТОКІППО», всупереч права на «вольную», дарованого новим Законом України «Про освіту».

Фотокопію всього тексту Договору наводимо в кінці статті.

Чи багато директорів опорних шкіл вже переписали в «кріпацтво» до ТОКІППО своїх педагогів – невідомо. Зрештою, цим мало би поцікавитися управління освіти і науки облдержадміністрації.

Чи знають про такі «умови» договірних зобов’язань самі педагоги? Чи в курсі справ профспілка освітян?

Сподіваємося, ця публікація приверне увагу широкої педагогічної громадськості області до таких «партизанських» дій адміністрації ТОКІППО. Маємо також велику надію на належну і фахову оцінку наведеного документу від правознавців.

Автор: Інна Устенко

Опубліковано: "ЕКСУ"

"Електронна книга скарг України" - сайт кожного українця. Це віртуальний місток між людьми, у яких є проблеми, і журналістами, які шукають таких людей!

Читайте також

У нас дуже гарна розсилка. ПОДИВИТИСЯ ПРИКЛАД
Ми з Вами вже хвилину.
Давайте продовжимо?
Підпишіться, щоб отримувати якісну аналітику та цікаві статті 
Підписатися!
Ні. дякую!
"Електронна книга скарг в Білій Церкві"Електронна книга скарг Закарпаття" (готується до запуску)
Ми в інших містах