З Індонезії до Таїланду Cambridge Analytica вплинула і на політику Південно-Східної Азії

Пам'ятайте, усі соціальні процеси можуть бути згенеровані, кореговані, та підконтрольними.

У бурхливі місяці масових заворушень у Джакарті, повалення правлячого клану Хай Мухаммаду Сухарти у травні 1998 року, на сцену виходять Британці із політичною консультацією.

SCL Group – дочірня компанія Cambridge Analytica (СА), каже, що вона прийшла працювати на найзаселенішу країну Південно-Східної Азії за сприянням «продемократичних груп», щоб брати участь у «проведенні національної кампанії політичних реформ та демократизації».

Азія вибиралася з економічної кризи, яка розпочалася ще в 1997 році та оговтувалася від лідера, що правив протягом 30 років. Завдання британської фірми у підсумку полягало в опитуванні тисячі індонезійців, в управлінні політичними зв’язками, і, що найцікавіше, організація масових мітингів в університетах, щоб допомогти студентам «випустити пару», про все це йдеться у їхніх документах, пише «Quartz», запевняючи, що мають доступ до цих документів.

Документи датовані 2013-им роком. Компанія SCL стверджує, що проводила опитування виборців протягом девяти місяців, перед тим як розпочати втручання на користь кількох політичних партій.

Пізніше компанія SCL перейменується в СА, яка нібито використовувала дані 50 мільйонів користувачів Фейсбук для впливу на виборців під час президентської кампанії Дональда Трампа в 2016 році. Наче його спроможність впливати на велику кількість виборців США була протестована і доведена ще за десять років до проведення виборів, під час політичних потрясінь у Південно-Східній Азії. Документи надають детальну – але однобоку – оцінку діяльності SCL, окрім свідчень екс-співробітників Крістофера Віллі, які описували методи роботи в інтерв’ю та свідченнях. Загалом, SCL стверджує, що проводило роботу над більш ніж 100 виборчими кампаніями у 32 країнах світу, Україна серед таких країн.

ПІСЛЯ ПАДІННЯ ДИКТАТОРА ІНДОНЕЗІЇ СУХАРТО

З початку 1998 р, заходи зменшення витрат схвалені Сухарто почали роз’їдати місцеву довіру до уряду. Ціни на головні предмети торгівлі, як наприклад гас і рис, і ціни на суспільні послуги, зокрема на навчання, різко зросли. Наслідки були загострені поширеною корупцією. Сухарто виставив свою кандидатуру (у сьомий раз) на вибори в березні 1998, виправдуючи необхідність лідерства протягом кризи. Як і в минулі роки, він не мав опозиційного кандидата на виборах. Це викликало протести і бунти по всій країні, які зараз називають Індонезійською Революцією 1998 року. Розбіжність в поглядах в рядах його власної партії «Голкар» і військовиків ще більш ослабила Сухарто, і 21 травня 1998 він пішов у відставку. Його замінив його заступник Юсуф Хабібі. У компанії SCL стояло завдання не дати розчаруванню нової адміністрації на чолі із Хабібі зростати.

Abdurrahman Wahid спілкується зі своїми послідовниками

Щоб краще зрозуміти настрої 220 мільйонів індонезійців у 33-ох провінціях, компанія розгортає загальнонаціональне опитування, за допомогою якого опитали 72 тисячі респондентів. Ось висновки цього опитування:

З дослідження стає зрозуміло, що опитані були молода група людей, студенти, що могли підбурити суспільство до заворушень та, навпаки, старше покоління – яке втомилося від такого «придушеного» тривалого життя. Саме тому, було вирішено зосередити увагу на сегменті населення від 18 до 25 років (чоловіки/жінки) і переорієнтувати їхнє розчарування від громадських заворушень.

Після цього SCL взялася досліджувати навчальні заклади та місцеві університети і виявляє, що зростання непідконтрольності юнаків частково спричинило збільшення присутності поліції та військових частин на вулиці. Врешті-решт вирішують спонсорувати «протестні мітинги», щоб штучно залучити учнів до контрольованих мітингів, а не насильницьких демонстрацій. І це могло бути зроблено за допомогою співпраці з індонезійським урядом, який спочатку мав деякі сумніви, щодо таких масштабних мітингів.

«Великі мітинги були організовані в кожному університеті. Це було досягнуто шляхом створення спеціальних комітетів та фінансуванням активістів, охопивши таким чином усю країну» – йдеться в документах SCL. «Мітинги були настільки масові, що у студентів і справді складалося хибне враження, що їхній голос було почуто».

SCL – стверджує, що їхні методи спрацьовували і вірогідність громадянських заворушок зменшилася, це і вплинуло на рішення Хабібі піти у відставку і розпочати президентські вибори. Після яких до влади прийшов Абдуррахман Вахід в 1999 році.

У документах немає мови, хто з SCL вперше працював в Індонезії, але вони вказують на те, що компанія керувала виборчою кампанією Національної партії «Пробудження» Вахіда. І навіть є факт, коли сам Вахід підтверджував співпрацю з цією компанією: «Я в боргу перед компанією SCL, за їхнє стратегічне керівництво в моїх успішних виборах».

Проте існують і сумніви стосовно діяльності SCL. Наприклад, той же президент Вахід. На цій посаді йому не вдалося поліпшити економічну ситуацію в країні. Крім того він лише повернув проти себе різні політичні та релігійні угруповання, включаючи високопоставлених військових. Парламент Індонезії одноголосно проголосував за імпічмент президента Вахіда, а його спроби залишитися при владі не отримали підтримки у населення країни. Як повідомляється, усі зусилля SCL, включаючи створення операційного центру із 25-ма комп’ютерами, який працював на Вахіда не змогли йому допомогти вберегти свою посаду.

ДО ПРИХОДУ ТАКСИНА

Thaksin Shinawatra, готується до спілкування із виборцями під час перемоги на виборах 2001 рік

SCL стверджує, що створила у тому ж таки Тайланді велику операцію тривалістю кілька місяців. В документах немає точних дат, але, здається, почала свою працю десь до виборів 2001 року, коли телекомунікаційний мільйонер прийшов до влади. Він – перший глава уряду в історії країни, якому вдалося утримувати владу протягом повного чотирилітнього терміну. У його випадку, SCL мала з’ясувати масштаб підкупу виборців – це давня проблема в країні Південно-Східної Азії. Ця проблемка завищувала бюджет проведення кампанії на 1 мільярд доларів, за оцінками SCL.

«Дослідження показали, що проблема настільки вкоренилася, що з’явилася ціла група дилерів, які продавали ці голоси», – йдеться в документах.

Як і в Індонезії SCL створює дослідницький проект для збору даних з усіх 79 виборчих округів, використовуючи для цього приблизно 1200 співробітників, які працюють протягом 9-и місяців. Мета – зрозуміти основну мотивацію виборців та відкрити особливу виборчу дільницю, яка б досліджувала поведінку тих, хто продавав свій голос.

Згодом з‘явився і висновок – у 50% виборчих округів, купівля голосів ніяк не вплине на результати голосування, за цю роботу SCL виставили рахунок у 250 млн.доларів. Одна, компанія також визначила 91 виборчий округ, в якому гроші мали значення. «В таких округах потрібно було безпосереднє поведінкове втручання, яке складалося з соціального тиску, економічних санкцій, правової бази та посиленого моніторингу», – пропонувалося в документах.

Можливо не без допомоги кооперації з найвпливовішими політичними партіями SCL здійснює шестимісячне втручання. Результат: Чинават, один із найбагатших людей Тайланду, отримує перемогу в голосуванні 2001 року. SCL також відмічає, що підкуп голосів скоротився на 31%, а результат принесе прибуток приблизно в 420 мільйонів гривень.

Електронна книга скарг України

lorem

Читайте також

У нас дуже гарна розсилка. ПОДИВИТИСЯ ПРИКЛАД
Ми з Вами вже хвилину.
Давайте продовжимо?
Підпишіться, щоб отримувати якісну аналітику та цікаві статті 
Підписатися!
Ні. дякую!
- 75% НА ПОДАЧУ СКАРГ. НЕ ПРОґАВ
НЕХАЙ ПРОБЛЕМИ ВИРІШУЮТЬСЯ САМІ - ТИСНИ, ЩОБ ДІЗНАТИСЯ ЯК