Високосний рік: навіщо нам 29 лютого і як впливає додатковий день на нас?

Вже через 5 днів зима покине нас. І цього разу нам доведеться чекати весни на один день довше, ніж попередні три роки. Все тому, що цей рік – високосний,...
Фото: god-2016.com
Фото: god-2016.com

Вже через 5 днів зима покине нас. І цього разу нам доведеться чекати весни на один день довше, ніж попередні три роки. Все тому, що цей рік – високосний, а значить цього місяця на нас чекає не 28, а 29 днів. Журналісти «Електронної книги скарг України» дізнався, звідки у нас ця традиція – додавати один день в кінець лютого кожні чотири роки і, головне, як це впливає на наше з вами життя?

Навіщо додатковий день у високосному році?

Астрономічний рік (також називають тропічним або сонячним) – час від одного березневого рівнодення, яке буває щороку 20 або 21 березня, до наступного. Це той час, який потрібно Землі для здійснення повного кола навколо Сонця. Згідно григоріанського календаря, в році (без урахування високосних) 365 днів. Насправді ж наша планета проходить цю відстань приблизно за 365,242189 дня або, простіше кажучи, за 365 днів 5 годин 48 хвилин 45 секунд. Виходить, що кожен рік, в якому рівно 365 днів, у нас накопичуються «не покриті» календарем години, які кожні чотири роки утворюють майже добу. І ось, задля компенсації і запобігання зсуву фактичних сезонів року щодо календарних, ми додаємо один день в кожному четвертому лютому.

Коли виникло це правило і чи існувало воно завжди?

Ні. Насправді якщо підрахувати точніше, то кожні чотири роки у нас накопичуються не 24 години різниці, а трохи більше, ніж 23 години. Це означає, що, додаючи зайву добу в лютому кожні чотири роки, ми навіть перебираємо потрібний час. І щоб не перебрати остаточно, а влітку не падав сніг – кожні сто років рік, який повинен бути високосним, не має зайвого дня. Але і це ще не все, кожні 400 років це правило відміняється і знову додається день. Наприклад, 1700, 1800 і 1900 роки хоч і ділилися на 4 (умова високосного року), також ділилися і на 100 і тому не були високосними. При цьому 2000 рік, який теж ділився на 100 і тому начебто не повинен бути високосним, таким все-таки став, бо ділився на 400. Таке правило.

Що буде, якщо скасувати високосний рік?

І якщо щороку у нас утворюється розбіжність календарів на 5 годин 48 хвилин 45 секунд, то без додавання зайвих діб в високосні роки кожні сто років у нас буде накопичуватися трохи більше 24 діб і більше 96 діб кожні 400 років. Це понад три місяці, тобто тривалості однієї пори року. Виходить, кожні 400 років без високосних років у нас повністю зміщувалися б осінь, зима, весна і літо – все пішло б шкереберть.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Світові бренди, які шиють в Україні

Нам не тільки було б складно адаптуватися до зміни пори року, але це доставило б і безліч проблем в плануванні майбутнього, в тому числі і важливих релігійних свят, таких як Різдво чи Великдень, які багато в чому пов’язані з сезонними традиціями.

Звідки пішла традиція додавати зайву добу в високосному році?

Це правило з’явилося з введенням юліанського календаря в 45 році до н.е. римським диктатором Юлієм Цезарем. Високосним роком вважався кожен третій рік. Зайву добу додавали саме до лютого, тому що цей місяць вважався останнім в році. Згодом імператор Октавіан Август ввів традицію вважати високосним кожен четвертий рік (знову ж таки – без винятку). Все це породило дуже багато додаткових днів. Коригування були введені вже в новому, григоріанському календарі, який був прийнятий в 1582 році Папою Римським Григорієм XIII. У Росії григоріанський календар був введений тільки в 1918 році. Тоді за 31 січня 1918 послідувало відразу 14 лютого, що компенсувало різницю в датах двох календарів. За традицією обчислення за григоріанським календарем іменується новим стилем, а за юліанським – старим стилем.

Цікаво, що історія знає також і випадки додавання 30-го дня до лютого. Таке, наприклад, сталося на початку XVIII століття в Швеції. У 1700 році країна почала поступово вводити на зміну юліанському календарю григоріанський, але не здійснюючи стрибків через дати, як робили всі інші країни, а накопичуючи розбіжності в датах за допомогою високосних років. У підсумку це призвело до великої плутанини, і в якості одного із заходів для виправлення ситуації шведи були змушені додати до 1712 році цілих два зайвих дні – 29 і 30 лютого.

Чи тільки дні додаються в нашому календарі?

Не тільки. Існує також практика «розширення доби» – додавання зайвої секунди. Однак вона не така регулярна, на відміну від традиції високосних років. У 1967 році тривалість секунди була чітко визначена Генеральною конференцією мір і ваг як «час, що дорівнює 9 192 631 770 періодів випромінювання, відповідного переходу між двома надтонкими рівнями основного стану атома цезію-133». При цьому ми і досі вважаємо, що в добі 86 400 секунд. Так як швидкість Землі сповільнюється через припливну прискорення(ефект, викликаний гравітаційно-приливною взаємодією в системі природний супутник — центральне тіло) і впливу деяких геологічних процесів, ці дві величини – еталон секунди і її реальна тривалість, залежить від швидкості обертання планети, – розходяться.

Щоб це компенсувати, Міжнародна служба обертання Землі (МСОЗ) два рази на рік приймає рішення додати (чи ні) зайву секунду в добі в грудні або червні. Кожні півроку МСОЗ повідомляє, чи відбудеться в наступні шість місяців таке додавання чи ні, враховуючи співвідношення Всесвітнього часу (UT1) і Міжнародного атомного часу (ITA). Наприклад, в червні 2016 року (на відміну від червня 2015 го) зайва секунда додана не буде.

Є ймовірність, що від «зайвих секунд» взагалі відмовляться, так як вони інколи породжують справжній хаос, – деякі комп’ютерні системи виявляються не готові до таких змін. Наприклад, 2012-ого року додавання секунди призвело до збоїв таких великих сайтів, як Mozilla, LinkedIn і FourSquare, а через викликані цим неполадки в системі австралійської авіалінії Quantas затримали понад чотириста авіарейсів!

Опубліковано: "ЕКСУ"

"Електронна книга скарг України" - сайт кожного українця. Це віртуальний місток між людьми, у яких є проблеми, і журналістами, які шукають таких людей!

Читайте також

У нас дуже гарна розсилка. ПОДИВИТИСЯ ПРИКЛАД
Ми з Вами вже 50 секунд.
Давайте продовжимо?
Підпишіться, щоб отримувати якісну аналітику та цікаві статті 
Підписатися!
Ні. дякую!
"Електронна книга скарг в Білій Церкві"Електронна книга скарг Закарпаття" (готується до запуску)
Ми в інших містах