Шопліфтери охрестили Ярослава Мазурка своїм героєм

Щоп‘ять секунд у світі відбувається магазинна крадіжка. Цікаво, що найбільше злодіянь фіксують у Великій Британії. Проте Україна має всі шанси наздогнати таку далеку та успішну країну. Шопліфтінг дістався і...
КРАДІЖКА

Щоп‘ять секунд у світі відбувається магазинна крадіжка. Цікаво, що найбільше злодіянь фіксують у Великій Британії. Проте Україна має всі шанси наздогнати таку далеку та успішну країну. Шопліфтінг дістався і нас. Мода на крадіжки розлітається по всій країні. Важкі економічні умови штовхають українців у обійми криміналу, змушуючи виносити товари повз касу. Найбільшим попитом у злодіїв користуються хліб та цукор, про це трублять в міліцейських сводках.

Визволителі товарів: ХТО ТАКІ ШОПЛІФТЕРИ? 

Шопліфтери

Шоплфітінг має багатовікову історію. Його корені сягають лондонських ліфтерів XVIстоліття. Тоді ще не було великих супермаркетів, тож красти доводилося у вуличних торговців. Лондонські крадіжки здійснювали переважно жінки, оскільки мали більший баланс довіри у купців. Проте батьківщиною напряму як особливої субкультури вважається Америка 40-х років минулого століття. Час, коли з‘явилися перші магазини самообслуговування.

Тоді проповідники шопліфтінгу вважали себе не крадіями, а визволителями товарів. Їх хобі давало змогу провчити власників мереж магазинів, що рублять шалені гроші на товарних націнках та обдурюють людей. Тому, беручи щось в магазині, ліфтери всього лиш повертали собі частину вкраденого в них.

Декілька років тому, уявіть собі,  проповідником шопліфтінгу визнали американського священика Тіма Джонса, що з початком світової економічної кризи під час недільної проповіді порадив прихожанам красти у магазинах: «Як християнський священик раджу Вам магазині крадіжки». На думку чоловіка, це краще за збройні напади чи проституцію. Проте священик зазначає, що робити це варто у великих мережах магазинів, де збитки будуть значно меншими.

Шоплфітерами  найчастіше стають чоловіки чи жінки середнього віку. На сьогодні шопліфтери поділяються на два типи: любителі-опортуністи, що крадуть для особистих потреб, та професіонали, що спеціалізуються на коштовних та цінних речах, які потім перепродають. В Україні розвиток шоплфітінгу починається з несунів часів СРСР. Вони виносили з роботи різноманітні матеріальні цінності. Проте й інші країни потерпали від їх надмірної активності. Наприклад, за два роки з лікарень Нью-Йорка працівники вкрали різноманітних дрібниць на суму$400 000.

Що крадуть українці

Потреби шопліфтерів у різних країнах відрізняються. Так з італійських магазинів  найчастіше зникає пармезан,  з французьких – лікери, з норвезьких – сири, а з японських – комп’ютерні ігри та комікси. В Україні ж найбільше потерпають великі мережі супермаркетів, де найчастіше крадуть хліб, цукор, ковбаси, консерви та, хто б міг подумати, крем від зморшок. Перед святами особливою популярністю серед торгівельних зайців користуються горілка, коньяк, шоколад та ікра.

Проте наша держава намагається боротися з крадіями. Так у п’яти великих українських містах є адвокати, що спеціалізуються на питаннях шопліфтінгу. Знайти їх можна у Києві, Кіровограді, Львові, Харкові та Херсоні. Тут Вам пояснять, що за крадіжку можна не лише потрапити на гроші, сплативши штраф, але і позбавитися волі на термін від трьох до п‘яти років.

Але це не бентежить крадії з філософією, в соціальних мережах можна знайти цілі групи, в яких 1000-чі підпісників, і кожен вважає за необхідне відзняти відео вдалої крадіжки. Ось, наприклад, зафільмована крадіжка взята з одного пабліку.

https://www.youtube.com/watch?v=I58iW-LIHLU

Об’єднуючись в спільнотах злодюжки діляться одне з одним порадами, як краще вкрасти, як зняти магніти, що пищать при виносі речі і хизуються уловом.

киндер-шоплифтері

Школа для шопліфтера

Професіонали недолюблюють новачків, оскільки недосвідчені можуть їх підставити. Саме тому вони створюють спеціальні форуми, де ніби в університеті навчають студентів свого мистецтва. Спочатку робота йде над психологічною підготовкою: не нервувати в магазині та пам‘ятати, що кожен має повне моральне право красти. Награбоване радять ховати до кишень верхнього одягу, рюкзаків чи сумок. На рейд приходити краще ввечері, аби загубитися у натовпі. Одягатися треба презентабельно, щоб не викликати підозри, відповідно варто і поводитися. Проте основне правило гласить: не будьте жмикрутом, намагаючись винести з магазину все. Шоплфітери прекрасно знають, що камери чи протикражні ворота часто є муляжами, які не працюють, а лише залякують потенційних злодіїв, тому не надто їх бояться.

Цілий звід правил для шопліфтерів з восьми пунктів створили у Західному Техасі. Там проповідники субкультури вважають, що торговці заслуговують на подібне ставлення, а така крадіжка не є тяжким злочином, відповідно, уникнути покарання буде дуже просто. Головною заповіддю крадії вважають: «Якщо я щось хочу, то мушу це мати». Тут важко з ними посперечатися.

Чому вони це роблять

Психологи виділяють декілька причин, чому люди починають займатися шопліфтінгом. Частина робить це у пошуку задоволення, оскільки вдала крадіжка приносить позитивні емоції та підвищує самооцінку. У інших відчувається виховання сильною рукою. Звиклі до такого розвитку подій люди починають їх провокувати. Деякі ж створюють цикл порочного кола, у якому звичним є знімати стрес задоволенням. Так після кожного покарання, що спричиняє стрес, крадіжка допомагає його зняти.

Український шопліфтінг по-російськи

Починаючи роботу над темою, ми навіть не підозрювали, що наші доблесні сусіди і серед українців знайшли метра шопліфтінгу: «Одного прекрасного дня в Україні у торговому комплексі з характерною назвою «Караван» дехто Ярослав Мазурок взяв епічний гет. Через звичайну флешку розігралося справжнє побоїще, в результаті якого загинули люди. Суть у наступному: певного молодого чоловіка підозріло наполегливо вела камера від самих дверей, потім він ніби поклав флешку до кишені, після чого чоловіка повели на догляд. Тут або він згадав, що з собою має зброю, або все було заздалегідь підлаштовано, але чоловік просто вийшов у двері, пустивши кулі у всіх охоронців. Урешті його було знайдено мертвим. Ось такий герой шопліфтінгу всехохляцького масштабу».

Шопліфтери стають ще й допомогою для тих, хто хоче придбати бажану річ за півціни. Вони просто публікують в цих пабліках замовлення на улюблені штани із спортивного магазину, за які ладні віддати половину вартості, а не всю.

 

Опубліковано: "ЕКСУ"

"Електронна книга скарг України" - сайт кожного українця. Це віртуальний місток між людьми, у яких є проблеми, і журналістами, які шукають таких людей!

Читайте також

У нас дуже гарна розсилка. ПОДИВИТИСЯ ПРИКЛАД
Ми з Вами вже 50 секунд.
Давайте продовжимо?
Підпишіться, щоб отримувати якісну аналітику та цікаві статті 
Підписатися!
Ні. дякую!
"Електронна книга скарг в Білій Церкві"Електронна книга скарг Закарпаття" (готується до запуску)
Ми в інших містах