“Нехай батьки забудуть, що навчання безкоштовне”

Наша читачка Ліна Люстренко підрахувала обов’язкові благодійні внески. Вийшла кругленька сума в майже 8 тисяч гривень.  Я і раніше замислювалась над питаннями, які вставали в буденному житті, в нашому...
Школа-гроші-побори

Наша читачка Ліна Люстренко підрахувала обов’язкові благодійні внески. Вийшла кругленька сума в майже 8 тисяч гривень. 

Я і раніше замислювалась над питаннями, які вставали в буденному житті, в нашому соціальному оточенні: такі інституції, як ЖЕД, поліклініка, лікарня, садочок, школа, в таких площинах як освіта, охорона здоров’я, соціальна захищеність, словом те, що держава гарантує своїм громадянам основним Законом. Проте виконавці на місцях, виконуючи свої обов’язки, які їм довірила держава, часто-густо зловживали і продовжують зловживати своїми повноваженнями.

Чому так сталось в нашій країні, чому ми за 20 років не змогли подолати наслідки тоталітарної системи? Чому ми пішли після розпаду Великої імперії ХХ сторіччя хибним шляхом, і треба сказати, що багато років всіх це влаштовувало? Я інколи намагалась пручатись, але одна людина не в змозі зламати систему.

На щастя, один  осінній вечір все змінив, переломивши свідомість громад. Бурхливі події останнього року це доводять. Але там, де не точиться війна і не проливається кров наших чоловіків, братів, батьків, в так званих спокійних регіонах, багато хто з дрібних посадовців продовжує красти, вимагати, втілювати в життя корупційні схеми.

Нещодавно в «пропутінській» газеті «Вести» прочитала, що багато батьків київських випускників скаржаться на «побори» вчителів-предметників та репресії, до яких вони вдаються відносно дітей тих батьків, які не хочуть (або не мають можливості) «відповідати запитам школи». Хочу сказати, що це – не наклеп на українську буденність, це, на жаль відповідає болючій реальності. Так, саме болючій, мені «Україна болить» так само, як і пану В. Литвину.

Царина освіти «хворіє і гніє» наскрізь від дитячого садочку до більшості вишів. Для того, щоб ваша дитина вступила, зауважте, до  державного закладу, ви маєте сплатити  благодійний внесок, сума якого, увага, фіксована і визначена заздалегідь. Якщо ви цього не зробите, знайдеться безліч підстав для того, щоб вашій дитині не знайшлось місця у цьому конкретному навчальному закладі. Це при тому що Конституція України гарантує всім рівні права і можливості, а також безкоштовну, до речі, обов’язкову  середню освіту (так само як і медичну допомогу). Я досі не зрозуміла, в якому тлумачному словнику шукати пояснення вислову «благодійний внесок», в тому розумінні, в якому він ужився в нашій повсякденній реальності?

Отже після сплати першого благодійного внеску починаються витрати на ремонти групи, класа, школи. Після ремонтів йде організована закупівля підручників, зошитів, щоденників, ручок, олівців, пензликів, іграшок і так далі, і так далі. Окремо здаються гроші в фонд групи (класу), окремо в фонд садочка (школи). При цьому якщо витрати першого більш-менш зрозумілі, то  витрати другого фонду, за окремими виключеннями, відслідкувати практично неможливо.

Нарешті настають свята: «Перше вересня – день знань», «День вчителя» (а спробуйте не привітати Вихователя або Викладача! Хоча свято названо на честь вчителя!), «Новий рік», «8 березня», «23 лютого» (хоча, яке ми маємо до нього відношення?), «25 травня – останній дзвоник», «Випускний вечір» (вартість випускного у садочку ані трохи не менша, ніж у школі! Ті самі подарунки вихователям, вчителям, школі, садочку, директорам, та сама сукня, чобітки і кафе).

У цьому році директор київської школи №135 проголосила новий лозунг: «Нехай батьки забудуть, що навчання безкоштовне!». І влучно втілює його в життя кожного класу окремо й школи загалом.

Все починається з дзвінка батькам майбутніх першокласників: «Ваша дитина стала учнем нашої школи (хоча здається присвоювання державної власності називається… Як це назвати ніхто не згадає?), отже  ми прийняли колективне рішення, що благодійний внесок у цьому році дорівнює 1000 грн. Як ви до цього ставитесь? (а далі, відповідно, ми будемо ставитесь до Вашої дитини, так слід розуміти?)», потім в інших класах цю місію вимушено виконують батьки, телефонуючи своїм «колегам»: «Класний керівник просив передати, що у фонд школи негайно слід здати 100 грн» На що підуть ці гроші, зрозумілої і чіткої відповіді немає.

Директору хором підспівують його заступники: «Кожен клас має здати пачку офісного паперу», канцтовари, гроші на… далі йде перелік, якому немає кінця. І спробуй тільки відмовити! Ви ж розумієте, що вашій дитині у нас ще навчатись **  років!?

Крім цього учні школи мають сплачувати за користування школою інтернетом у розмірі 250 грн від кожного колективу щомісячно. Незалежно від того, чи користуються діти ним, чи ні. Програма молодшої школи №135 цього не передбачає взагалі. (Я людина далека від ІТ-технологій, але було б дуже цікаво дізнатись, що це за інтернет такий, за такі шалені гроші?)

Як приклад можу навести витрати одного з класів молодшої школи лише тільки за вересень. Особисто у мене цей звіт викликав багато запитань, а фраза «на вимогу завуча» взагалі обурення. Якщо хтось у когось щось вимагає, це має класифікуватись за статтею кримінального кодексу. (Виправте мене, якщо я помиляюсь!) А батьки замість того, щоб припинити цей безлад, потурають, тобто стають співучасниками злочину (або добровільними жертвами).

 

Отчет по фонду класса за 1.09-6.10.2014г.

 

Поступления в фонд на 9.10.2014 составили 6850гр.

Расходы:

1. Таблицы на доску по предметам – 534гр.;

2. 3 комплекта учебников – 700гр.;

3. Вода в класс – 719гр. + стаканчики 7 упаковок по 100шт.+1уп.10шт. – 98гр.;

4. Канцтовары для потребностей учителя и класса – 287гр.;

5. Средства для уборки – 232гр.;

6. CD проигрыватель – 850гр.;

7. Жидкое мыло 5л. + дозатор, салфетки 4 п., туалетная бумага, бумажные полотенца, м.пакеты – 189 гр.

8. Аптечка в класс (бинт, вата, пластырь, перекись) – 36 гр.

9. Кукольный театр  20гр.*24=340гр.

10. Доплата уборщице за ежедневную уборку класса – 300гр.

11. Завучу начальной школы: 150 гр.+180гр. пробковые доски 3шт.;

30гр. журнал; 15 гв. – чернила для ксерокса;

12. 350 гр. – прописи по укр. языку;

13. 84 гр. прописи по английскому языку.

14. Подарки детям на Дни Рождения: книги 6шт. – 320гр.

15. К Дню Учителя (3.10.2014):

1. 223гр.(чай, кофе, конфеты) + 100гр. – по требованию завуча от класса.

2. Подарок класному руководителю – 1000гр. от класса.

3. Подарки другим учителям – 790гр.+100гр цветы.

 Итого: 7627гр.

Надію на зміни в суспільстві нам дав довго очікуваний закон «Про люстрацію». З казна-якої спроби його, нарешті, було прийнято. Крім того, Міністерство освіти очолила людина, яка змогла вибудувати освітянську систему без корупції на терені Києво-Могилянської Академії. Проте там простір набагато менший, ніж вся країна. І тут зламати вщент та побудувати наново набагато складніше. Та одна людина й не в змозі зробити цей подвиг, скільки в неї не було на це  волі та бажання.

Отже, не будьмо байдужими. Давайте не по кухнях, пошепки, висловлювати своє незадоволення. Адже не заради цього ми виходили на Майдан, не заради цього гинули люди, відстоюючи ідеали Революції гідності.

Давайте разом протидіяти системі, яка доказала свою нежиттєздатність, але так само, як і комуністи, продовжує хапатись за бажання бути у владі.


З повагою, Ліна Люстренко

Опубліковано: "ЕКСУ"

"Електронна книга скарг України" - сайт кожного українця. Це віртуальний місток між людьми, у яких є проблеми, і журналістами, які шукають таких людей!

Читайте також

У нас дуже гарна розсилка. ПОДИВИТИСЯ ПРИКЛАД
Ми з Вами вже 50 секунд.
Давайте продовжимо?
Підпишіться, щоб отримувати якісну аналітику та цікаві статті 
Підписатися!
Ні. дякую!
"Електронна книга скарг в Білій Церкві"Електронна книга скарг Закарпаття" (готується до запуску)
Ми в інших містах