Photo: www.heritagedaily.com

Бульби проти зерен. Як любов до картоплі стримувала розвиток суспільства

Вчені доводять і сперечаються, як захоплення картопленю могло посприяти розвитку різних суспільств.

Тривалий час в науці переважала думка, що одні народи випередили інших у розвитку через успіхи в сільському господарстві, проте торік британські та ізраїльські вчені додали цьому переконанню істотну поправку. На їхню думку, процвітання народів залежало не від продуктивності сільського господарства в цілому, а від того, які саме культури вони вирощували. Washington Post випустив статтю, в якій пояснює суть цієї теорії і міркує про те, наскільки вона справедлива. Ось основні аргументи цієї статті.

У 1997 році біолог Джаред Даймонд у своїй знаменитій книзі «Зброя, мікроби і сталь», за яку він отримав Пулітцерівську премію, систематизував і популяризував більш ранні дослідження вчених про ключову роль сільського господарства в розвитку цивілізацій. На думку Даймонда, ті народи, які мали доступ до найбільш урожайних культур, мали більш розвинуте суспільство. Однак бульбові, які, як правило, асоціюються з відсталими народами, насправді, не менш плодоносні, ніж зернові культури. Картопля і маніок, наприклад, дуже невибагливі, калорійні і досі надзвичайно популярні в світі;

Як стверджують економісти з Уорікського університету, Єврейського університету в Єрусалимі та Тель-Авівського університету, показником розвиненості народу було насправді не те, наскільки продуктивним було їхнє сільське господарство, а те що вони вирощували зернові (пшеницю, ячмінь або кукурудзу) або бульбові культури (картопля, таро і маніок). Вибір народів щодо вирощування перших – призводив суспільства до розвинених ієрархічних політичних систем (аж до імперій), якщо вибір припадав на користь других – заморожував політичні системи більш низького рівня.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “НА КОРДОНІ З ЧОРНОБИЛЕМ. ЯК ПРО УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ ЗАБУВ УРЯД, А РОСІЯНИ П’ЮТЬ РАДІОАКТИВНЕ МОЛОКО

Вся річ у тому, як вирощуються і зберігаються ці культури. Врожай зернових (наприклад, пшениці) збирають один-два рази на рік. Дрібні, сухі зерна можна довго зберігати і легко перевозити. Разом з цим виникає і загроза крадіжки. Коренеплоди ж – важкі, містять в своєму складі воду і швидко гниють, тому зберігати їх незручно, та й не обов’язково – маніок, наприклад, зріє весь рік безперервно, тому в давнину люди викопували його плоди безпосередньо перед вживанням в їжу. Відповідно, такий урожай не вкрадеш.

Дослідники зробили висновок, що народи, які вирощують зернові культури, відчували тиск через постійну загрозу крадіжки запасів їхнього продовольства, і це послужило каталізатором розвитку у них військового класу, ієрархії суспільства, а також систем оподаткування.

Ідею для своєї теорії дослідники взяли з роботи професора антропології в Каліфорнійському університеті в Ірвайні Роберта Беттінгера, який вивчав життя давніх мисливців-збирачів, які проживали на території нинішньої Каліфорнії. Основною їжею для них були жолуді. Щоб їх зібрати потрібно багато часу і зусиль, при цьому вони не були настільки поживні, як доступний лосось. На думку Беттінгера, люди робили вибір на користь жолудів, тому що лосося необхідно було ловити, в’ялити і тільки потім – зберігати. Його цілком можна було вкрасти, і тоді всі зусилля були б марними. А над вкраденими жолудями треба було б ще попрацювати, щоб зробити їх готовими до вживання, тому вони були менш привабливими. Згідно дослідженню Беттінгера, як тільки племена в доісторичної Каліфорнії відходили від кочового способу життя і вже могли забезпечити гідний захист своїх запасів, вони зверталися до вживання лосося.

Washington Post зауважує, що серед вчених є і ті, хто не згоден з теорією британських і ізраїльських дослідників. Вони апелюють до того, що ті народи, які вирощували бульбові культури, в основному, жили в тропіках, де ендемічні хвороби протидіяли розвитку складних суспільств. До того ж, бульбові були освоєні на тисячоліття пізніше, ніж зернові культури. Відповідно, ті народи, які вирощували злаки, отримали імпульс до розвитку набагато раніше. Більш того, не варто забувати і про тих, хто успішно займався обома культурами, наприклад, про інків. Вони розробили таку систему охолодження картоплі (залишаючи її високо в горах), що бульбу можна було зберігати так само довго, як і зерно. Крім цього, є й ті вчені, які заявляють, що основними силами, що визначили розвиток суспільства, були політичні та релігійні інститути, а у деяких народів класові структури утворилися і до появи сільського господарства.

 

Опубліковано: "ЕКСУ"

"Електронна книга скарг України" - сайт кожного українця. Це віртуальний місток між людьми, у яких є проблеми, і журналістами, які шукають таких людей!

Читайте також

У нас дуже гарна розсилка. ПОДИВИТИСЯ ПРИКЛАД
Ми з Вами вже 50 секунд.
Давайте продовжимо?
Підпишіться, щоб отримувати якісну аналітику та цікаві статті 
Підписатися!
Ні. дякую!
"Електронна книга скарг в Білій Церкві"Електронна книга скарг Закарпаття" (готується до запуску)
Ми в інших містах