Ален Бобров: “Українці вимагають змін”

Ален Бобров, журналіст телеканалу 1+1, засновник проекту «Електронна книга скарг України», «Саморазвитие» та низки інших соціальних проектів. До Дня його народження, журналісти «ЕКСУ» вирішили поспілкуватися з Аленом і познайомити...
Фото: Karen Kote
Фото: Karen Kote

Ален Бобров, журналіст телеканалу 1+1, засновник проекту «Електронна книга скарг України», «Саморазвитие» та низки інших соціальних проектів. До Дня його народження, журналісти «ЕКСУ» вирішили поспілкуватися з Аленом і познайомити наших читачів з його творчою особистістю та, власне, проектом, яким він керує. 

(Зачитавши з паперу я запитала) Правильно тебе представила читачам? 

Тобі видніше.

А якби можна було б вжити лишень одне слово, яке б тебе охарактеризувало, що це було б за слово? 

Завждискладноговоритипросебенапишітьщоячуйнадобрататендітнаінтелігентналюдина, напишіть це, будь ласка, одним словом! (Сміється)

Насправді, важко говорити речі, які стосуються тебе конкретно. Кожен по-своєму унікальний і навряд чи для кожного вистачить навіть двох сайтів «Електронної книги скарг України». Світ кожної людини – безмежний. Кожен унікальний, я переконаний. Просто, не кожен про це хоче говорити – бо соромиться або ж, не хоче визнавати цього, ось така моя відповідь. (Сміється)

Тоді конкретне запитання. «Електронна книга скарг України», що це за проект?

Я так і знав, що ти будеш про це питати (сміється). Я вже навіть завчив відповідь на це запитання – це віртуальний місток між людьми, у яких є проблеми, і журналістами, які шукають таких людей. Якщо коротко – сюди пишуть скарги, а журналісти знаходять собі матеріал для своєї роботи.

І багато вже скарг опубліковано?

Скарг багато. Насправді багато – за майже три роки існування проекту ми опублікували понад 2000 скарг! Але, тут головне, що за ці роки ми досягли того, що наш проект чують чиновники! На наші скарги реагують не тільки журналісти, але й  безпосередньо міністерства. Подібні проекти існують, але ми відрізняємося тим, що нас читають досить багато людей з різних куточків України. За місяць нас відвідують 100 і більше тисяч українців.

Звичайно, дякуючи нам усім ми стали, без перебільшення, потужним проектом. Адже, наші читачі повинні розуміти – що більше ми ділимося тією чи іншою новиною в соціальних мережах, що більше даємо розголосу проблемі – тим швидше вимушені відреагувати на запит суспільства ті, хто прийшов працювати за наші податки. Адже українці вимагають змін і ми це бачимо, читаючи їхні скарги, вони стали конкретнішими, суттєвішими, і вимогливішими по відношенню до всіх аспектів їхнього життя!

На жаль, було так три роки тому, так і залишається досі: ми, в більшості випадків, інформаційно змушуємо чиновників звертати увагу на проблеми українців, наших читачів. На ті проблеми, які не дають їм спокійно жити і думати про щось більше, можливо навіть вічне. От така філософія криється навіть у скаргах.

А могло б бути інакше?

Знаєш, одного разу я навіть злякався, що мого проекту може і не стати. Думка така промайнула, як це не смішно, під час революційних подій, коли нам обіцяли і люстрацію, і долар повернути до восьми гривень, і судову реформу провести, і прокуратуру змінити. Але все нормально, скарг тільки більшає (сміється).

Фото: Karen Kote

Фото: Karen Kote

А на що скаржаться?

Скаржаться на все. В будь-якій сфері є проблеми. З настанням шкільного сезону, звичайно, надходить більше скарг на навчальні заклади. Скаржаться і на сусідів, і на маршрутки, і на життя.

Чи прибуткові скарги або ж хтось фінансує проект?

Я намагаюся зробити так, щоб «Електронна книга скарг України» існувала на благодійні внески людей, по типу громадського телебачення в тій же Британії. Все, що необхідно – просто підтримати 20-кою, 100-кою, 500-кою гривень. Свобода слова стільки не коштує, повірте – це нам ще пощастило, що за якихось 10 – 20 тисяч гривень на місяць, можуть існувати подібні проекти. Ми публікуємо усі, я підкреслюю, усі скарги, що більш-менш відповідають нашим вимогам: це побільше інформації та зазначення контактних даних для журналістів з інших видань. В розділі блоги можуть висловлювати свою думку усі, хто може її висловлювати, незважаючи, чи ви критикуєте владу, чи вихваляєте її. Це – народний портал.

А які перспективи в «Електронної книги скарг України»?

[quote_box_right]я не відкидаю, що “Електронна книга скарг України” звернеться до грантового забезпечення. Але, поки що нам ніхто не запропонував співпраці, в принципі, ми й не проти. Головне, щоб людям було корисно. [/quote_box_right]Величезні! Свобода не має меж. Уявіть собі, що «ЕКСУ» буде в кожному місті і буде публікувати усі скарги громадян, незважаючи на те, якого чиновника, чи якої оборудки стосується надіслана проблема – ми опублікуємо її!

До речі, зараз вже існує наш проект в Білій Церкві він так і називається: “Електронна книга скарг Білої Церкви“, він готовий до того, щоб захищати містян, але, ми шукаємо активістів, які б взяли на себе зобов’язання відповідати за нього. Таких не багато, хто хоче працювати для людей, а не для своїх корисних цілей. Ну, і звичайно, не у кожного є на меті працювати тільки для людей, я теж не можу сказати, що я затятий альтруїст.

І друге, я не відкидаю, що “Електронна книга скарг України” звернеться до грантового забезпечення. Але, поки що нам ніхто не запропонував співпраці, ми, в принципі не проти. Головне, щоб людям було корисно.

Важливо розуміти, що сьогодні час активної громадської позиції, якщо її не використовувати, можемо так пасивно просидіти усю країну, від якої нам нічого не залишиться.

То виходить, ти, як журналіст, вирішив собі ж створити допоміжну платформу для роботи?

Ну, не зовсім так. Причина була в тому, що листи, які надходять до телеканалів ніким не читалися, зараз, можливо, все інакше, але пару років тому листи купами лежали на столах. Може, часу не було, а може бажання. А я, як студент – читав. І виявилося, що там багато чого цікавово є для журналістів (сміється) – от і втілив те ж саме у життя, а зараз ці скарги читають, і журналісти, і наші читачі.

Власне, завдяки роботі журналістом я маю можливість оплачувати цей проект. Думаєте багато благодійників навколо? У людей грошей майже не залишилося, а тут ще я зі своїм проектом – дай, дай, дай (сміється). Але, ми одного разу, все-таки, отримали благодійний внесок, за що я дуже дякую цій людині, в розмірі 150 гривень! Ось так. Не багато і не мало (сміється).

Фото: Karen Kote

Фото: Karen Kote

А на що потрібні гроші?

На все. Починаючи від офісу, закінчуючи нормальними комп’ютерами і технікою в цілому. Я хочу, щоб проект створювався з кайфом, а не витрачаючи час на зависання комп’ютеру чи проводити цей час в майстернях.

Все, що робиться в кайф – приносить значно більше результатів. Хочеться завершити роботу он-лайн і почати працювати у власному офісі, але для цього, знову ж таки, потрібні гроші. Я знаю, що почавши працювати серед людей, можна досягти більшого, а головне, реалізувати безмежну кількість ідей, які переповнюють нас усіх.

Багато інвесторів захочуть бачити монетизацію ресурсу, що ти їм зможеш запропонувати?

Я розумію, що гроші – один з ключових моментів, на що зважатимуть інвестори, на те вони звуться інвесторами. В мене є напрацювання, як можна монетизувати ресурс. Просто іноді, щоб зробити щось, що випередить час – потрібно підходити неформально і така неформальність полягає в тому, щоб працювати, в першу чергу, для звичайних людей не вимагаючи від них за це гроші. Ніхто не знає, що отримають інвестори, якщо будуть з сердечної простоти працювати для людей. Можливо, їхня довіра і є найцінніша в цій справі? Навряд чи будь-яка інша інвестиція ладна гарантувати, підкреслюю, гарантувати довіру мільйонів людей.

Але, я розумію, що комусь не до філософії, коли мова заходить про гроші. Саме тому, ми подумуємо про гранти, в яких менше вимог і комерційності.

Фото: Каren Kote

Фото: Каren Kote

Я знаю, що ти з Ужгорода, а чи існує твій проект там?

Ах, влучне запитання, на яке у мене немає відповіді. (Сміється) Там, поки що, подібного проекту немає. Але обов’язково буде!

А якщо ідею хтось втілить раніше? 

Ну і класно! Але, нехай знають, що подібна назва вже запатентована і саме для Ужгорода. (Сміється) Насправді, здорова конкуренція – двигун прогресу.

Сьогодні багато активістів і навіть журналістів йдуть у політику. А ти два в одному: і активіст, і журналіст. Навіть жартівливі політичні дописи робиш у своєму фейсбуці, як там правильно: «По-справжньому Європейська Україна від Алена», також готуєшся до політичної кар’єри?

(Сміється) Ага, запам’ятала! Політика як місце роботи, поки що, мене мало цікавить, тільки на сторінках мого профілю в соціальних мережах. Там і пишу свої ідеї, які інколи на межі раціональності і безумства, а інколи, насправді дивуюся, що так легко зробити нашу країну кращою, але знову ж таки, на сторінках свого профілю в фейсбуці (сміється). Я зараз не хочу говорити про політику, чи про дії чиновників, за кожного колись скажуть його справи.

А за тебе які скажуть?

От проект «Електронна книга скарг України», я ще картини пишу, гуморески пишу, на гітарі граю (сміється).

Насправді, я дуже вдячний, що маю можливість навіть зараз з тобою говорити про проекти, які ми рухаємо, про проблеми, які піднімаємо, про щось конкретне. Адже навколо інколи так багато порожніх балачок, які не змінюють і не створюють чогось доброго. І добре хотіти до чогось рухатися, є люди, які нічого не прагнуть. Загалом, ціную усіх, хто робить нашу країну, себе, будь-яку іншу державу, кращою і не боїться цього робити кожного дня. Навіть, в такий складний час для нас усіх.

Другу частину інтерв’ю чекайте згодом. Підпишіться, щоб не прогавити.   

[vc_button title=”ФЕЙСБУК” target=”” color=”#0000CD” href=”https://www.facebook.com/KnigaSkarg”]

[vc_button title=”ВК” target=”” color=”#0000CD” href=”https://www.vk.com/knihaskarh”]

Опубліковано: "ЕКСУ"

"Електронна книга скарг України" - сайт кожного українця. Це віртуальний місток між людьми, у яких є проблеми, і журналістами, які шукають таких людей!

Читайте також

У нас дуже гарна розсилка. ПОДИВИТИСЯ ПРИКЛАД
Ми з Вами вже 50 секунд.
Давайте продовжимо?
Підпишіться, щоб отримувати якісну аналітику та цікаві статті 
Підписатися!
Ні. дякую!
"Електронна книга скарг в Білій Церкві"Електронна книга скарг Закарпаття" (готується до запуску)
Ми в інших містах