Електронна книга скарг України

lorem

Кадрова ломка. Що нового ми дізналися про президента та парламент із назначенням Луценка генпрокурором

Почати текст про те, як же ставитися до вже генерального прокурора Юрія Луценко – складно. Чесніше буде сказати ось так: ми всі звикли, що влада нас обманює. Ось і...

Почати текст про те, як же ставитися до вже генерального прокурора Юрія Луценко – складно. Чесніше буде сказати ось так: ми всі звикли, що влада нас обманює. Ось і на цей раз шукаємо, в чому ж і де. Про скелети в шафі Юрія Віталійовича теж є що сказати, але про це трохи далі, – поки ж про можливі перемоги.Почну з того, чого очікує від Юрія Віталійовича громадськість – розслідування справ про розстріли на Майдані і підпал Будинку профспілок в Одесі.

Пан Луценко, хоч і не маючи належної юридичної освіти, просто не зможе не поставити крапку в цих болючих для українців кримінальних справах. Ну скільки можна прощати явний саботаж: екс-генеральних прокурорів Махніцького, Яреми і, врешті-решт, Шокіна. Тепер, якщо і повірять, то тільки результату. На руку і громадськості, і самому Юрію Віталійовичу його політична біографія – навряд чи він захоче заплямувати настільки філігранно вибудувану роками репутацію банальною відсутністю результату в цих справах. Подібне загрожує йому стати «політичним трупом», і при будь-якій спробі в майбутньому щось ініціювати, чути лише докори від опонентів на кшталт: “у вас була можливість, тепер замовкніть”.

Саме цей “глас народу” або “прес” і може стати для нього головним аргументом, щоб притягнути до відповідальності навіть недоторканних президентом політиків, на яких впала підозра. Інша справа, що відсутність юридичної освіти у Юрія Віталійовича незабаром може стати аргументом вже і президента, коли новий генпрокурор заразиться реформаторським духом і зазіхне “не на тих” – якщо таке, звичайно ж, взагалі можливо.

Але як тільки заглянеш за ширму відносин між цими політиками, відразу стає зрозуміло, що подібні сценарії малоймовірні. Луценко – кум Порошенко. А де змішується державне управління і кумівство – останнє зазвичай перемагає. У той же час подібні “родинні призначення” оголили один із страхів українського президента: незалежний від Петра Олексійовича державний, та ще й правоохоронний орган – його жахливий сон. А те, що для президента страшний сон, для українця – демократія.

Чергове рішення не дати посісти на ключові посади тим, хто хоча б претендує на звання “незалежного” і призначати на них “своїх” – черговий доказ того, що пан Порошенко продовжує будувати країну більшою мірою під себе і для “своїх”. І при цьому має в парламенті більшість, яка здатна опускати політичний рейтинг країни в очах і світу і українців.

І ось результат.

Обравши нового генерального прокурора, ті, хто голосували “за”, фактично наплювали на європейські стандарти.

1) У першому пункті принципів ООН йдеться про необхідність юридичної освіти у обвинувача.

2) Відповідно до 7 пункту рекомендації REC (2009) комітету Міністрів держав-членів Ради Європи, претенденти на подібного роду посади повинні мати юридичну освіту.

3) У Грузії, Естонії, Словенії, Польщі – кандидати на подібну посаду зобов’язані мати вищу юридичну освіту.

Але ні в одній з країні ЄС, здається, ніколи не зможуть зрозуміти, наскільки небезпечне кумівство в політиці. Адже хоча Головне науково-експертне управління і надало свій висновок щодо генпрокурора без юросвіти, в якому, до речі, йдеться не тільки про це, а й про інші порушення, депутати не вважали за потрібне до нього прислухатися. Луценко, за його словами, про це шкодує, а депутатам з цим жити.

Подібне призначення, що відбулося з грубими порушеннями з точки зору закону, для мене в черговий раз показало лиху сутність депутатів, які потурають всім примхам президента, тим самим змінюючи форму правління нашої країни з парламентсько-президентської на президентсько-парламентську. А це перетворює демократію справжню в демократію декоративну.

Що стосується безпосередньо Луценко. Чесно кажучи, в його предгенеральнопрокурорском спічі я побачив реальний реформаторський настрій. Упевнений, в сторону його персони полетять тонни критики, але особисто мені хочеться вірити в краще. Адже чи стане він улюбленцем українців або черговим політиком, профукавшим народну довіру, все-таки залежить тільки від нього. Тому зараз, насправді, дуже складно чітко уявити, чим же врешті-решт може обернутися подібне призначення для самих депутатів і для українців: латентним існуванням відомства-інваліда або ж новими реформами в ньому.

Читайте також

У нас дуже гарна розсилка. ПОДИВИТИСЯ ПРИКЛАД
Ми з Вами вже хвилину.
Давайте продовжимо?
Підпишіться, щоб отримувати якісну аналітику та цікаві статті 
Підписатися!
Ні. дякую!
- 50% НА ПОДАЧУ СКАРГ. НЕ ПРОґАВ
НЕХАЙ ПРОБЛЕМИ ВИРІШУЮТЬСЯ САМІ - ТИСНИ, ЩОБ ДІЗНАТИСЯ ЯК