Істина у вині

Автор: Катя Катерина  «Я захватил из дома путеводитель по жизни, сладкой как кровь. Все хорошо, Шато Марго, Все хорошо, Шато Марго – Это любовь.» (с) Сплин, Шато Марго         ...
kuxnia-vino

Автор: Катя Катерина 

«Я захватил из дома путеводитель по жизни, сладкой как кровь.
Все хорошо, Шато Марго,
Все хорошо, Шато Марго –
Это любовь.» (с)

Сплин, Шато Марго

         Визначень терміну «культура» існує понад 300. Крім того, є такі споріднені поняття як субкультура, культура поведінки, культура споживання. Що таке культура їжі та пиття для нашого народу, розглянемо на прикладі вина. Мабуть, у кожного біля будинку є невеличкий гастроном чи міні-маркет.  Хто-небудь звертав увагу, що там ніколи не закінчується горілка (особливо дешева та всякі чєкушкі), проте неможливо знайти пляшку звичайного сухого вина. Я маю на увазі вино, яке робиться не з порошку, а вино більш-менш відомого виробника вартістю 35-45 грн.

 В мережі є статистика  споживання алкоголю, зокрема вина, в різних країнах світу. Хоч Україна посідає одне з перших місць серед «країн-алкоголиків» (за різними даними, в середньому 5-те), проте споживання міцних алкогольних напоїв найбільше в Естонії, пива – в Чехії, вина – у Франції. Проте саме хворих на алкоголізм в цих країнах значно менше. Ця різниця свідчить про відсутність в нашій країні  культури пиття.

Читайте також: “ДАІ: карати не можна помилувати“/”Що відбувається з
країною

         Культура – це перш за все велика праця над собою, навіть якщо це культура споживання. Необхідно докладати неабияких зусиль, щоб виростити в собі смак до одягу, до інтер’єру, до їжі та напоїв, коротше кажучи, не «жрать шо попало». В таких, здавалося б, дрібницях нашого повсякденного життя проявляється характер людини та її менталітет. Нам, українцям, ніколи не бути такими, як французи, італійці чи американці, нам цього і не потрібно. Але виховувати в собі почуття прекрасного, повсякчас змушувати себе думати, аналізувати, порівнювати та шукати щось нове і привабливе – це обов’язок кожної людини перед природою та самою собою.

         У багатьох європейських країнах випити пляшку вина за вечерею -нормально. Ключовим моментом тут є якість цього вина та те, що його купують спеціально до основної страви. (До риби – біле, до м’яса – червоне і цим правила ще не обмежуються.) Під час традиційного застілля французи випивають не одну пляшку вина: на аперитив, до основних страв, до сиру, та на десерт. А вже після цього можна дозволити собі хильнути по келиху чогось міцнішого. Та після ніхто не дозволяє собі «трєбовать прадалженія банкета» і бігти за добавкою о другій ночі.

         Серед моїх знайомих, окрім батьків та їх друзів, немає людей, які п’ють сухе вино. Вони пояснюють це одним словом – «кисле». Мало хто знає, що кагор насправді був сухим вином. Лише тоді, коли його з Франції привезли до царської Росії, до нього стали додавати цукор, бо для російських прихожан він виявився надто терпким.  До речі, у Франції взагалі нема такого поняття як напівсухе, напівсолодке чи солодке вино. У них є вино для аперитиву, сухе та десертне, тобто вони намагаються його класифікувати більше за призначенням, а не за вмістом цукру. А нашим любителям солодких вин, треба знати, що їх найлегше підробити: взяти рідину невідомого походження (як це зазвичай у нас роблять) та вкинути необхідну кількість цукру плюс спирт. Людині, яка купує це вино для того, щоб просто «вгаситися» буде дуже складно відрізнити підробку та, мабуть, і ні до чого.

         Якщо ж ви все ж таки намагаєтесь купувати більш-менш нормальне вино, наприклад чілійське, яке останнім часом стало досить популярним, то маєте дві традиційні новини. Хороша полягає в тому, що ви п’єте дійсно натуральне вино, погана – воно зовсім не чилійське.

Зазвичай це вино виготовляють невеликі молдавські виробники на замовлення українських підприємців. Якщо ви вирішили поласувати французьким вином, то слово «Chateau» на етикетці може забезпечити вам хоча б 30% упевненості в тому, що ви п’єте дійсно французьке вино. Слово «Chateau» дослівно перекладається як замок, а в даному контексті означає виноробню. Майже на всіх французьких етикетках є назва «Шато», де було виготовлено та розлито вино.

         Україна ніколи не була країною-виробником вина, проте сьогодні, можна здійснити тур на Закарпаття. Наприклад, на кожний Старий Новий Рік у Мукачевому відбувається Свято вина, куди з’їжджаються всі місцеві виробники та пропонують своє вино. Також можна дозволити собі дегустацію, наприклад, на винному заводі в селі Середнє(та це не єдине місце), де проведуть екскурсію старовинними тунелями збудованими ще в 17ст. Під час однієї з такої подорожей, ми запитали, чому такого вина нема  в Києві. Відповідь дуже проста: не пускають. Для того, щоб довезти вино та домовитися з дистриб’юторами треба стільки грошей, що для цього доведеться продати завод. І немає жодних сумнівів в тому, що київські монополісти прослідкують за цим.

         Та все ж таки придбати якісне вино в інших містах можливо. Широко почали розвиватися та розбудовуватися винні магазини, наприклад «Good wine», «Поляна» та інші. Звісно, тут треба буде викласти трохи більше грошей, ніж на Закарпатті, зате маєш можливість отримати кілька непоганих пляшок з гарними закордонними етикетками та членську картку, а це не може не потішити ваш гонор. Поява таких маркетів свідчить про зростання інтересу до якісних напоїв. Маю надію, що культура споживання вина та споживацька культура загалом  буде поширюватися теренами нашої держави і ми поступово відійдемо від пострадянських стандартів.

Катя Катерина

Опубліковано: "ЕКСУ"

"Електронна книга скарг України" - сайт кожного українця. Це віртуальний місток між людьми, у яких є проблеми, і журналістами, які шукають таких людей!

Читайте також

У нас дуже гарна розсилка. ПОДИВИТИСЯ ПРИКЛАД
Ми з Вами вже хвилину.
Давайте продовжимо?
Підпишіться, щоб отримувати якісну аналітику та цікаві статті 
Підписатися!
Ні. дякую!
"Електронна книга скарг в Білій Церкві"Електронна книга скарг Закарпаття" (готується до запуску)
Ми в інших містах